Інструктаж з техніки безпеки під час дистанційного навчання
29.04.(01.05.)2024. Тема: Кенди бар. Десерт.
06(08).05.2024. Тема: Тірамісу.
13(15).05.2024. Тема: Секрети кулінарії та кулінарне мистецтво
20(22).05.2024. Тема: Новітні кулінарні технології
27(29).05.2024. Тема: Узагальніючий урок
Проєкт "Краса та здоров'я"
09.10.2023. Тема: Функції шкіри. Типи шкіри. Етапи догляду за шкірою обличчя
Охорона праці під час приготування їжі
Професія Кухар
Професія помічник кухаря.
Відеоурок на тему "Приготування страв з сиру" в рамках обласного Конкурсу. Автор: Вікторія Лазорько
Творчий проект «Кенді бар»
Урок 07.04 2023
Тема: Кулінарія. Кенді бар
Урок 14.04 2023
Тема: Кулінарія. Кенді бар
Урок 21.04 2023
Тема: Шоколад
Завдання:
Урок 28.04 2023
Тема: Кейк-попси, "Картопля", "Тірамісу"
Завдання:
|
Урок 24.03 2023
Тема: Асортимент круп
Урок 17.03.2023.
Тема: Найкорисніші каши.
Урок 03.03.2023. Тема: Бутерброди різних країн світу
Урок 10.02- 17.02. Тема: Хліб та зернові. «Архаїчне ядро» української кухні
Бутерброди
Історичні відомості про кулінарію
Професія кухар: історія та опис
ВІД МАМОНТІВ ДО НАШИХ ДНІВ ...
Опис професії Кухар
Урок 17.01-20.01 . Тема: Раціональне харчування
Раціональне харчування
Тарілка здорового харчування | Євген Клопотенко і Юнісеф
Виконай інтерактивну вправу, вправа2
Квест онлайн "Школа здорового харчування"
Інтерактивна квест- гра "Ми за здорове харчування"
Урок 24.01-28.01. Тема: Українська кухня
Українська народна кухня - це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна і варто пишатися, який не слід забувати.
Українська кухня створювалась протягом багатьох віків, тому вона в певній мірі відбиває не тільки історичний розвиток українського народу, його звичаї, традиції та культуру.
Для української кухні притаманним є :
Значне вживання страв з борошна та круп, зокрема виробів із кислого житнього й пшеничного борошна, пирогів, короваїв, калачів, а також із прісного тіста: вареників, галушок, млинців, киселів, каш, а також хліба з маком і медом. Оскільки в Україні домашнім вогнищем здавана була вариста піч, то наші предки готували переважно варену, тушковану й печену їжу.
Навіть чумаки, які возили сіль з Криму й Приазов'я, та запорозькі козаки у походах робили у землі тимчасову пічечку — кабицю і готували в ній традиційні страви — куліш і кашу, лемішку й галушки.
Відеорозвідка "Українські страви - символи країни"
Українська кухня визнана однією з кращих в світі
10 українських страв, які дивують іноземців
Урок 01.02-.04.02. Українська народна кухня
Як формувалась українська кухня
Помідорами, гречкою чи цукром сьогодні точно не здивуєш. Вони ледь не щодня на нашому столі. А от наші предки про таку екзотику навіть й не чули.
Наприклад, основу харчування населення Київської Русі становили зернові культури. Найпоширенішим було просо, з якого виготовляли хліб. А без нього не обходилась жодна страва. Якщо каша – то з хлібом, суп – з хлібом, навіть яблука чи груші – і ті з хлібом! Іноді шматок буханця заміняв вечерю чи сніданок. Тому раціон навряд чи можна було назвати повноцінним.
У XII столітті ситуація трохи покращилась – з Азії на Україну завезли гречку, з якої почали робити борошно і крупу. На кухні у господинь з’явились гречаники, гречані пампушки з часником, гречані галушки з салом. І тільки у 15 століття раціон українців урізноманітнився звичним нам пшоном, рисом, горохом та квасолею.
Запорозькі козаки споживали три борошняні страви, які мало чим відрізнялися: соломаху – це житнє борошно, густо зварене у воді; тетерю – житнє борошно або пшоно, зварене на квасі; та щербу – рідко зварене борошно на рибній юшці.
І тільки окремо за додатково зібрані гроші кухарі могли приготувати козакам дичину, рибу, вареники, сирники, гречані пампушки з часником та різноманітні м’ясні страви. Та й то це було зрідка, адже козаки були дуже віруючими та дотримувались посту.
А от коронна страва української кухні – борщ – з’явилась лише у 16 столітті. Але спочатку замість звичної нам картоплі використовували ріпу, бо про бараболю в Україні не чули аж до 18 століття.
Остаточно українська кухня сформувалася у XIX столітті, коли з’явилися помідори. Крім них наші господині почали готувати й інші овочі – сині баклажани, що вважалися раніше «бусурменські» і в їжу не вживалися; а також цукровий буряк, з якого почали виробляти цукор, що значно збагатило народну кухню. Дешевий цукор став доступний більшості населення, а в меню з’явилися солодкі бабки, пудинги та каші. Але в той же час це позбавило українців цілої низки вітамінів та мікроелементів. Якщо раніше мед був у щоденному ужитку, тепер його місце зайняв більш дешевий, та зовсім некорисний цукор.
Цього року Україна увійшла в топ-20 країн з найсмачнішою у світі кухнею. Проте наш раціон не складається з самого лише корисного борщу чи поживних сирників. Давно стали звичними екзотичні продукти, напівфабрикати та генно модифіковані фрукти й овочі. Наше харчування щедро оброблене синтетичними барвниками та консервантами, та майже позбавлене корисних речовин.
До того ж, через швидкий темп сучасного життя, багато хто обирає дешевий, але шкідливий фаст фуд, у якому майже відсутні вітаміни. Як наслідок – зайва вага, поганий сон та проблеми з волоссям і шкірою.
Тож хоч би як не змінювався спосіб життя, чим би не займалась людина, як і тисячі років тому, нашому організму щодня необхідні вітаміни та мікроелементи. Щоб бути впевненим, що організм отримує усі необхідні речовини – можна приймати вітаміни. Будьте здоровими та красивими.
Своїм корінням кулінарія поринає у далеке минуле — туди, де горів вогонь жертовного вогнища. Найбільше у розвиток кулінарії внесли античні народи - древні греки та римляни. Добрими кулінарами греки стали не зразу. Ще у часи Гомера (VІІІ-ІV ст. до н.е.) кулінарів не було. Професія кухаря узаконюється набагато пізніше.
Коли щавель наша українська праавтохтонна рослина, то капуста до нас імпортована, хоч і в давні часи. Капуста має свою батьківщину в західній Європі і була в культурі ще за часів кельтів, які жили в теперішній Франції 1200 — 7000 роках до РХ. Пізніше кельти рушили на схід, в IV ст. до РХ зайняли Італію, в III ст. до РХ Грецію й дійшли аж до Малої Азії, де їхня держава затрималася в Галатії до IV ст. після РХ.
У кельтів капуста звалася “брессік”, з того повстала латинська назва капусти “брассыка”. По-старофранцузькому головчата капуста звалася “кабус”, по-старонімецькому “кабуз”, “каппус”, “каппес”, з латинського “капут” – голова. З цих назв і походить українська назва капуста. З найближчої південно-західної Європи капуста дісталася й на українські землі і за часів Київської Держави вже була в культурі.
Заповіджений першою українською господинею ще в кам’яній добі квасний смак був головною проблемою борщів. І яких тільки кислот не випробувано, щоб додати борщам квасного смаку! Молочна кислота панувала, й частинно ще й тепер панує у сироватці, квасному молоці, квасній сметані, хлібному квасі-сирівцеві, квасній капусті. Овочеві кислоти, як яблучна, цитринова, із різних овочів, головно незрілих кислиць. Вживалася й оцтова кислота. І вже в XIX ст. і остаточно в XX ст. український борщ здобув собі джерело здорової, нешкідливої овочевої кислоти у помідорах із далекої Америки.
Які українські страви можуть зацікавити світ,
Історія обману (Відео)
Якщо ви хочете готувати оригінальні та смачні страви, створити свій «кулінарний шедевр», стати кухарем чи кулінаром, тоді вам варто продовжити знайомство з цим навчальним модулем.
Ви дізнаєтеся про таємниці приготування їжі та зможете реалізувати свій кулінарний проект.
Вивчаючи кулінарію, ви станете компетентнішими в приготуванні корисних для здоров’я страв.
СЕКРЕТИ КУЛІНАРІЇ ТА КУЛІНАРНЕ МИСТЕЦТВО
Наше здоров’я та розвиток, працездатність і повсякденний настрій значною мірою залежать від того, на скільки якісно приготовлену їжу ми споживаємо. «Хороший кухар вартий лікаря», — говорить народне прислів’я.
Приготування їжі називають кулінарією. Слово «кулінарія» походить від латинського слова «culina» — кухня й означає кухонна або кухарська справа.
Майстерність приготування їжі є однією з найдавніших галузей людської діяльності. Досвід обробки харчових продуктів і приготування із них страв бере свій початок від вогнища первісних людей і накопичувався протягом віків. З часом праця талановитих кухарів і кулінарів була оточена ореолом таємності: вважалося, що вони володіють особливими секретами, які оберігають від допитливих очей. Однак, чи існують кулінарні секрети насправді.
Мал. 9.1. Оформлення кулінарних виробів
Перша книга про приготування їжі з’явилася ще в IV столітті до н. е. у Древній Греції. Вона розкривала секрети приготування старовинних страв.
Примітивна кулінарія, якою вона була у древніх народів, пройшла довгий шлях свого розвитку, перш ніж, нарешті, перетворилася у вишукану кулінарну майстерність, справжнє мистецтво, що увібрало в себе досягнення сучасної науки і технологій.
Створення нових кулінарних виробів — цікавий, захоплюючий і складний технологічний процес. Його здійснюють у певній послідовності, починаючи від вивчення попиту, ідеї нового рецепту і закінчуючи реалізацією готової продукції.
Послідовні операції, які потрібно провести з продуктами, щоб довести їх до стану, придатного для споживання, називають технологічним процесом (перетворення сировини в готову продукцію).
Технологічний процес виробництва кулінарної продукції складається з таких стадій:
а) заготівля (приймання) і зберігання сировини;
б) механічна обробка сировини і виготовлення напівфабрикатів;
в) теплова обробка;
г) оформлення страв;
д) реалізація готової продукції.
Сировина — це продукти, призначені для подальшої обробки. Сировину обробляють і одержують напівфабрикати. Сировиною можуть бути продукти, що не пройшли обробки (овочі, м’ясо, риба, яйця та ін.), та попередньо вже оброблені на підприємствах харчової промисловості продукти (ковбаси, макаронні вироби, борошно тощо).
Продукт, який пройшов стадію первинної обробки, але ще не придатний для безпосереднього вживання, а призначений для подальшої обробки, називають напівфабрикатом (обчищена картопля, котлетна маса, сирі котлети та ін.).
Залежно від способу обробки напівфабрикати можуть мати різний ступінь готовності. Напівфабрикат високого ступеня готовності — це такий продукт, що пройшов часткову або повну механічну, теплову, хімічну обробку.
Страва — це поєднання продуктів харчування, які доведені до кулінарної готовності, порціоновані, оформлені і готові для споживання.
Кулінарний виріб — харчовий продукт або поєднання продуктів, що доведені до кулінарної готовності, але потребують незначної додаткової обробки (розігрівання, порціонування, оформлення).
Готова кулінарна продукція — це різні страви, кулінарні та кондитерські вироби.
Технологія приготування їжі тісно пов’язана тз фізіологією харчування. Більшість продуктів піддаються кулінарній обробці і від того, як правильно вона буде проведена, залежить засвоєння харчових продуктів організмом, збереження в них поживних речовин, а відповідно — і здоров’я людей.
Кожна доросла людина вміє приготувати певні страви. Проте, далеко не всі вміють сервірувати і приготувати святковий стіл.
Перед тим, як почати накривати на стіл, спочатку треба підготувати посуд. Виробники пропонують різний посуд всіляких форм і забарвлень.
Якщо ви плануєте зустрічати гостей з урочистого приводу, то звичайний повсякденний сервіз не підійде. На цей випадок потрібно мати більш вишуканий посуд.
ЯК СЕРВІРУВАТИ СВЯТКОВИЙ СТІЛ ДЛЯ ЗУСТРІЧІ НОВОГО РОКУ
Новорічну святкову атмосферу можна створити за допомогою друзів і рідних, продуманого сценарію, новорічного меню та звичайних речей — свічок, гілочок, квітів, гірлянд та ін. Головне — проявити творчість і фантазію.
Новорічний стіл можна сервірувати так:
Скатертину ліпше взяти з льону, бавовни або шовку, з прикрасами з мережива і вишивки. Обмежень по колірній гамі для новорічної скатертини немає, головне — вона повинна бути бездоганно чистою. Зі стола скатертина повинні звисати на 30—35 см з усіх боків.
На кожен комплект тарілок треба покласти красиво складену серветку. Серветки можуть бути яскравих кольорів або прикрашені новорічними візерунками. Складені серветки можна прикрасити ялинової гілочкою або маленьким ялинковим кулею з стрічкою.
Мал. 9.2. Оформлення та сервірування Новорічного столу
Тарілки ставляться в послідовності, в якій будуть подаватися страви. Якщо першою стоїть тарілка для гарячого, то на неї ставиться тарілка для закусок. Усі тарілки повинні стояти на відстані відкраю стола на 2 см.
У проміжки між тарілками можна розсипати блискуче конфетті.
В центрі новорічного столу можна помістити символ Нового року — це може бути його зображення на блюді або фігурка.
Виделку кладуть зліва від тарілки зубцями догори. Ніж — праворуч, повернувши вістрям до тарілки. Десертні ложки кладуть праворуч від ножа, опуклістю вниз.
Келихи і чарки ставлять праворуч від тарілок в тій послідовності, в якій будуть подані напої. Розставлені келихи не повинні заважати користуватися приладами.
Солонка і перечниця ставляться на середині стола у спеціальних підставках. До них можна додати гірчицю і ємності з соусами і вершковим маслом.
Подають страви у такій послідовності:
• спочатку ставлять холодні закуски; кожне блюдо ліпше продублювати на іншому кінці столу, щоб гості могли самостійно дотягнутися до нього;
• середину столу може прикрасити велике, красиво оформлене блюдо в глибокій тарілці;
• потім подають інші гарячі страви;
• на завершення зазвичай — «солодкий стіл».
На Новорічний стіл прагнуть приготувати якісь нові, оригінально оформені страви, щоб створити святковий настрій.
Для освітлення столу слід придбати великі свічки, щоб їх світла вистачило на все свято. Свічки витончено виглядають в скляних свічниках, а в напівтемряві світло від полум’я свічки буде гарно грати на склі. Слід уважно поставитися до дизайну святкового столу, адже кожна дрібниця може або відмінно влитися в загальний стиль, або ж зіпсувати вже майже закінчене оформлення столу.
На святвечір готують не нові й оригінальні, а дванадцять традиційних пісних страв:
1. Кутя
Саме з куті починають як скромне пісне застілля на Святвечір, так і багату трапезу на наступний день. В основі куті може бути пшениця, ячмінь або рис, які потім змішують з родзинками, маком, медом і горіхами. Вважається, що чим багатша кутя, тим більше щастя і достатку чекає сім’ю в новому році.
Приготування: замочіть зерна пшениці в холодній воді на кілька годин або на ніч. Потім залийте пшеницю свіжою водою і поставте на плиту. Коли вода закипить, зменшіть вогонь і варіть зерна до м’якості близько 2—3 годин. Поки вариться пшениця, підготуйте інші інгредієнти для куті. Промитий ізюм насипте в чашку і залийте окропом так, щоб вода на 2—3 см покривала сухофрукти. Залиште ізюм на 20 хвилин. Ретельно промийте і обшпарте окропом мак, залиште запарений мак під кришкою на 15 хвилин. Після цього необхідно злити воду і потовкти мак у ступці до появи білого «молочка». Потім додайте до маку трохи води та меду, перемішайте. Підготуйте горіхи: очистіть і поріжте їх на дрібні шматочки, потім трохи підсмажте на сухій гарячій сковороді. Коли буде готова пшениця, злийте з неї воду, додайте набряклі родзинки, подрібнені горіхи, заправте маком, перемішайте. За необхідності можна додати ще трохи меду. Для більш цікавого смаку можна насипати в готову кутю цукати.
2. Узвар
Традиційний різдвяний компот із сухофруктів. Якщо кутя — господиня Святого вечора, то узвар — його господар.
Інгредієнти: 100 г чорносливу; 100 г сушених яблук; 100 груш (сушених та свіжі); 50 г родзинок; цукор і мед за смаком; 5 літрів води.
Приготування: Покладіть сухофрукти в друшляк і добре промийте теплою проточною водою. Потім покладіть в каструлю сушені груші й залийте гарячою водою, накрийте кришкою і варіть на слабкому вогні протягом 10 хвилин. Після цього додайте сухих яблук, а ще через 10—15 хвилин додайте чорнослив. Через п’ять хвилин висипте родзинки. Після закипання води варіть узвар ще півгодини. Потім зніміть компот з вогню і настоюйте протягом кількох годин. Щоб подати на Святий вечір ідеально настояний узвар, слід зварити його з самого ранку та охолодити.
3. Печені яблука
Цей простий, корисний і смачний десерт прикрасить святковий стіл і неодмінно сподобається вам.
Інгредієнти: 4 великих яблука; 100 г родзинок; жменя горіхів (волоських, кешью, фундука або будь-яких інших); цукор, кориця, мед — за смаком.
Приготування: Промийте яблука і видаліть серцевину, акуратно приберіть з яблук насіння, не перетворюючи фрукти на «чашечки». Викладіть яблука на форму для запікання і наповніть попередньо вимоченими родзинками, горіхами, медом, цукром і корицею. Поставте в духовку і запікайте протягом 20—30 хвилин за температури 180 градусів.
4. Пісний борщ
Інгредієнти: 2—3 картоплини; 1. цибуля; 1 морква; 1 буряк; 200 г білокачанної капусти; 50 г сушених білих грибів; пів склянки квасолі; 2 зубчики часнику; 2 ст. л. томатної пасти; сіль, перець, лавровий лист.
Приготування: Перед приготуванням борщу на ніч замочіть у воді квасолю, а за годину до готування — намочіть сушені гриби. Налийте в каструлю два літри води, додайте мокру квасолю, щіпку солі та лавровий лист, доведіть до кипіння і зменшіть вогонь. Варіть квасолю півгодини.
Поки вариться квасоля, підготуйте: цибулю, моркву і буряк наріжте соломкою, а часник нарубайте ножем. Додайте овочі в каструлю і варіть разом з квасолею 15 хвилин.
Потім додайте гриби і нарізану кубиками картоплю. Доведіть борщ до кипіння і варіть до готовності картоплі. Потім додайте томатну пасту і розмішайте. Через п’ять хвилин додайте подрібнену до тонкої соломки капусту. Посоліть, поперчіть, потримайте борщ на вогні ще протягом п’яти хвилин, після чого вимкніть і дайте настоятися.
5. Голубці з рисом та грибами
Інгредієнти: 10—15 капустяних листків; пів склянки рису; 1 морква; 1 ріпчаста цибулина; 300 г печериць; сіль, перець, часник, томатна паста.
Приготування: відваріть рис до напівготовності і відкладіть. Якщо в томатній пасті достатньо солі, то солити рис на етапі варіння не варто. Поставте на вогонь глибоку каструлю з водою. Листи капусти промийте під холодною водою і просушіть за допомогою чистого рушника. Опускайте листи в киплячу воду і проварюйте протягом однієї хвилини. Витягуючи капусту з окропу, одразу ж занурюйте листи в холодну воду.
До наполовину готового рису додайте терту моркву і дрібно нарізані гриби. Потім викладайте начинку в центр кожного капустяного листа та загортайте в конвертики. Викладайте голубці в товстостінну каструлю, заливайте склянкою води, додайте томатну пасту за смаком, потім додайте рубаний часник, сіль і перець. Тушкуйте голубці до повної готовності, поки вода не википить, а соус не загусне.
6. Запечений лосось
Інгредієнти: стейки лосося; соєвий соус; лимонний сік; приправа для риби; свіжа зелень.
Приготування: Візьміть стейки лосося, змастіть їх соєвим соусом і посипте приправою для риби. Поставте рибу в розігріту до 200 градусів духовку і запікайте протягом півгодини. Готового лосося збризніть лимонним соком і прикрасьте свіжою зеленню. Коли риба трохи охолоне, для красивої подачі її можна перекласти на листя салату.
7. Вінегрет
Простий і смачний салат може стати однією з 12 пісних страв на Різдво.
Інгредієнти: 4-5 шт. картоплі; 3 моркви 5 шт. буряка; 2—3 солоних огірка; банка консервованого зеленого горошка або 350 г вареної квасолі; 3—4 ст. л. рослинної олії; сіль, перець і спеції за смаком.
Приготування. Якщо для вінегрету ви збираєтеся використовувати квасолю, а не горошок, то її треба попередньо замочити на кілька годин, а потім зварити. Моркву, картоплю і буряк слід промити і відварити в мундирах. Коли овочі зваряться, їм потрібно дати час для охолодження. Після цього овочі потрібно очистити, порізати на кубики і висипати в миску. Далі додайте до салату подрібнені на кубики солоні огірки і відварену квасолю або консервований горошок. Перемішайте всі інгредієнти, посоліть, поперчіть, заправте олією та подавайте на різдвяний стіл.
8. Теплий салат із зеленою квасолею
Інгредієнти: 400 г зеленої стручкової квасолі; 10—15 помідорів черрі; 5 листочків базиліка; 1 лимон; 2 ст. л. оливкової олії; 1 ст. л. кунжуту; сіль, перець, за смаком
Приготування: Відваріть квасолю протягом 2—3 хвилин, потім перекладіть її в салатницю, додайте нарізані на половинки помідори, рубаний базилік, полийте оливковою олією і лимонним соком, посипте кунжутом, сіллю, перцем і перемішайте. Подавайте теплим.
9. Вареники
Інгредієнти: Тісто: 200 мл кефіру, 1 яйце, 350 г борошна, 1 ст. л. рослинної олії, пів чайної ложки солі та пів чайної ложки соди. Начинка:500 г вишні пів чайної ложки кориці; 4 ст. л. цукру; 1 чайна ложка кукурудзяного крохмалю.
Приготування: Для тіста змішайте кефір, яйце, рослинну олію, сіль і соду. Потім поступово додавайте борошно, постійно перемішуючи тісто. Коли тісто стане щільним, його потрібно замішувати руками, поки воно не стане еластичним і не перестане липнути до рук. Після цього скачайте тісто в кулю, загорніть у харчову плівку і поставте в тепле місце на півгодини.
Тим часом займіться начинкою. Видаліть з вишень кісточки. В окремій ємності змішати корицю, крохмаль і дві-три столові ложки цукру. Потім з’єднайте вишню з цукрово-крохмальною масою і перемішайте.
Починайте ліпити вареники. За допомогою склянки вирізайте з розкатаного тіста кружечки, потім кожен кружечок посипайте цукром і викладайте вишневу начинку. Завертайте тісто у вареник, поєднуючи протилежні краї. Сформовані вареники викладайте на посипану борошном дошку, а потім кидайте в окріп. Варіть вареники, постійно помішуючи, протягом 5—7 хвилин. Готові вареники полийте вершковим маслом, посипте цукром і подавайте до столу.
10. Запечена картопля
Інгредієнти: 1 кг картоплі; 2 шт. цибулі; 1 авокадо (за наявності); 1 ст. л. рослинної олії; 3 ст. л. сметани; сіль, перець, спеції за смаком.
Приготування: Очистіть картоплю і наріжте її скибочками. Відваріть картоплю до напівготовності, розкладіть по горщиках для запікайня і додайте нарізану на кільця цибулю, попередньо підсмажені кубики авокадо і соус зі сметани, солі, перцю та інших спецій. Запікайте протягом 20 хвилин. Готову картоплю посипте зеленню.
11. Фруктові цукерки
Інгредієнти: 300 г сухофруктів: курага, родзинки і чорнослив (можна взяти інші свої улюблені сухофрукти); 100 г горіхів: волоських і фундука; какао-порошок або кокосова стружка для декору.
Приготування: Промийте і обшпарте окропом сухофрукти. Потім подрібніть сухофрукти у блендері або м’ясорубці. Також подрібніть волоські горіхи, а фундук залиште цілим. Змішайте горіхи із сухофруктами і починайте формувати цукерки: візьміть горішок фундука і скачайте навколо нього кульку з раніше приготованої маси. Готову цукерку обваляйте в какао-порошку або кокосовій стружці. Щоб цукерки були солодшими, до начинки можна додати мед.
12. Запечений лаваш з овочами
Легка та смачна закуска, яку можна приготувати на Різдво. Овочі для такого рулету можна обирати будь-які.
Інгредієнти: 3 листи тонкого лаваша; 200 г свіжої капусти; 1 цибуля; 1—2 помідори; 150 г моркви по-корейськи; 100 г маринованих грибів; томатна паста.
Приготування: Нашаткуйте тонкою соломкою капусту і протушкуйте на сковорідці. Помідори промийте і наріжте кубиками, дрібно нарубайте цибулю, подрібніть гриби. Якщо морква по-корейськи занадто довга, трохи подрібніть її. Потім розкладіть на робочій поверхні лист лавашу, змастіть його томатною пастою і викладайте підготовлені овочі. Акуратно загорніть лаваш в рулет і поставте у заздалегідь розігріту до 200 градусів духовку. Запікайте близько 15 хвилин до утворення золотистої скоринки.
Смачного!
Технологія приготування кулінарних виробів увібрала в себе як певні національні традиції, так і досвід та секрети кращих кулінарів світу.
У різних народів світу є національна кухня, свої улюблені страви та кулінарні традиції.
Однією з найцікавіших і найсмачніших кулінарних традицій, яка прийшла до нас із Європи, є кенді-бар.
ПРОЕКТ «КЕНДІ БАР»
На Заході, а тепер часто і у нас, кенді бар заміняє солодкі столи: замість звичного подавання гостям солодощів на завершення застілля, розмаїті десерти красиво виставляють на окремому столі ще до початку свята. Тоді кожен бажаючий зможе підійти до кенді-бару в будь-який час.
Кенді-бар можна приготувати своїми руками.
Вишукані капкейки, оригінальне домашнє печиво, невеличкі чізкейки, смачні макаруни, маршмеллоу, мафій, кекси, солодкі канапки, вітівкуватої форми льодяники, морозиво з фруктами, муси, мармелад, зефір з наповнювачем, цукерки ручної роботи можуть порадувати вас і гостей.
Торт також може мати місце у кенді-барі, проте, на відміну від великих традиційних тортів, десерт для солодкого столу має бути меншим, прикрасити його можна симпатичними фігурками.
Проте кенді-бар — це не тільки набір смаколиків, а й важливий елемент декору свята, тому його оздобленню варто приділити особливу увагу.
Мал. Кенді-бар
Перше, про що слід подумати, плануючи кенді-бар — це його колір. Зазвичай він залежить від основної кольорової гамми свята. Треба також подбати про скатертини, оздоблення, серветки.
Окремо слід подбати і про зручне розміщення кенді-бару. Зазвичай його організовують, там, де він не заважатиме танцям та розвагам.
Гарною ідеєю є подача солодощів на декількох рівнях: спочатку пласкі тарілки, потім вази на ніжках, а за ними - багатоярусні торти або смаколики на підставках. Можна також вдатись до симетричної викладки солодощів, коли центральне місце займає торт, а з боків від нього виставляються однакові десерти. Дрібне різнокольорове драже краще викласти шарами у прозорих посудинах. Шоколад можна подавати у вазах, перев’язаних різнокольоровими стрічками. Невеличкі тістечка, цукерки та печиво для зручності пропонуються на яскравих шпажках. Стаканчики з кремами, желе чи мусами також варто прикрасити стрічками. Крім того, для кожної солодкої страви можна зробити табличку з її назвою та описом (як це роблять на шведських столах в готелях).
Подбайте і про відповідний декор кенді-бару. Солодкий фуршет можна оздобити живими квітами, гірляндами, свічками, різними фігурками та композиціями. Особливу увагу слід приділити посуду, який ви збираєтесь використовувати для солодкого бару. Замість традиційних тарілок надайте перевагу цікавому оригінальному яскравому посуду.
При оформленні столу, крім його зовнішнього вигляду, потрібно звернути увагу на умови комфорту гостей — при правильній сервіровці людям буде зручно спілкуватися, брати кулінарні вироби і користуватися своїми столовими приладами. З цією метою кенді-бар можна улаштувати на окремому столі не тільки в кімнаті для гостей, а й на відкритому повітрі: поставити красиво вервірований стіл на газоні чи в просторій альтанці.
Ключові поняття: кулінарія, кулінарні вироби, кондитерські вироби, технологія приготування їжі.
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ
Кейк попс - бісквіт у шоколаді на палочці.
Кенді-бар (англ. - candy bar) - цукерковий або солодкий стіл.
Макаруни - (англ. macaroon) - традиційні американські тістечка з низьким вмістом жиру. До складу макарунів входять яєчний білок, цукрова пудра, кокосова стружка і мелений мигдаль. Готові тістечка іноді поливають розтопленим шоколадом.
Маршмеллоу - кондитерський виріб із кукурузного сиропу, цукру, желатину, ароматизаторів та ін. інградієнтів. Мармеллоу додають в салати, десерти, морозиво та ін. Ними прикрашають торти і тістечка.
Мафін - маленька кругла або овальна випічка, переважно солодка, до складу якої входять різноманітні фрукти або начинки.
Меренга - ніжний повітряний цукрово-білковий крем. Меренга є основою безе, яка після випікання перетворюється в смачне, вже інше кондитерське блюдо.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ЗАВДАННЯ
1. Що таке кулінарія?
2. Чим відрізняється робота кулінара від кондитера?
3. Як правильно сервірувати святковий стіл?
4. Що можна вважати готовою кулінарною продукцією?
5. Чим відрізняється меню новорічного стола від різдвяного?
6. Що таке кенді-бар?
7. Використовуючи різноманітні джерела інформації, порівняйте, який посуд ліпше використовувати для приготування страв.
8. Розробіть власний проект приготування страв для улюбленого свята чи випускного вечора.
ПРОЕКТ: «МЕНЮ ДЛЯ ВИПУСКНОГО ВЕЧОРА»
Мета: скласти меню та приготувати улюблену страву для випускного вечора. Завдання: разом із однокласниками скласти меню для випускного вечора; приготувати на випускний свою оригінальну страву.
ТЕСТИ
1. Кулінарія - це:
а) приготування солодощів;
б) приготування їжі;
в) виробництво напівфабрикатів;
г) приготування оригінальних страв.
2. Кондитерські вироби - це:
а) холодні закуски;
б) гарячі страви;
в) напівфабрикати;
г) харчові продукти або поєднання продуктів, що доведені до кулінарної готовності, але потребують незначної додаткової обробки (розігрівання, порціонування, оформлення).
3. Кулінарні вироби - це:
а) солодощі;
б) печиво, торти;
в) напівфабрикати;
г) харчові продукти або поєднання продуктів, що доведені до кулінарної готовності, але потребують незначної додаткової обробки.
4. Які страви готують на Різдво?
а) дванадцять пісних страв;
б) солодкий стіл;
в) кутю і узвар;
г) оригінальні страви.
5. Для кенді-бару використовуються:
а) гарячі бутерброди;
б) кондитерські вироби;
в) холодні закуски;
г) традиційні страви національної кухні.
6. Маленька кругла або овальна випічка (переважно солодка), до складу якої входять різноманітні фрукти або начинки - це:
а) макаруни; б) кейк-попс; в) маренга; г) мафій.
7. Тарілки повинні стояти від краю стола на відстані: а) 2 см; б) 5 см; в) 10 см; г) 20 см.
8. Десертну ложку кладуть:
а) ліворуч від тарілки;
б) на тарілку;
в) праворуч від ножа опуклістю вниз;
г) праворуч від ножа опуклістю вверх.
9. Скатертина повинна звисати зі столу на:
а) 10-20 см; б) 20-35 см; в) 40-45 см; г) 50 см.
10. Бісквіт у шоколаді на палочці - це:
а) макаруни; б) кейк-попс; в) маренга; г) маршмеллоу.
11. Цукерковий або солодкий стіл - це:
а) маренга; б) кейк-попс; в) макаруни; г) кенді-бар.
12. 3 яких стадій складається технологічний процес виробництва кулінарної продукції:
а) заготівля (приймання) і зберігання сировини;
б) механічна обробка сировини і виготовлення напівфабрикатів;
в) теплова обробка;
г) оформлення страв;
д) реалізація готової продукції;
є) усі відповіді правильні.
Новітні технології
Тест самовизначення
8 НЕЙМОВІРНИХ АРХІТЕКТУРНИХ ШЕДЕВРІВ СВІТУ
Реклама (презентація)
Креативна новорічна реклама: 5 найкращих святкових роликів
Професія "дизайнер". Мистецтво заробляти гроші
5 правил ЯК СТАТИ ДИЗАЙНЕРОМ?
Професія Дизайнер
Професія від А до Я | Дизайнер
Графічний дизайнер. Плюси та мінуси професії.
Як стати графічним дизайнером? П`ять кроків.
Хто такий та чим займається моушн дизайнер?
Декорування виробів. Контроль якості виробів
1. Як ти розумієш слово «декорування»?
2. Чи можна декорувати вироби інтер’єрного призначення?
3. Які способи декорування виробів тобі відомі?
4. У чому полягає контроль якості виробу?
5. Чи потрібно доглядати за виробами інтер'єрного призначення?
Чудовою можливістю змінити зовнішній вигляд виробу інтер’єрного призначення є його декорування та оздоблення. Саме ці прийоми нада-
ють виробу ексклюзивності, довершеності та витонченості. Способи оздоблення виробів тобі відомі з попередніх класів.
Зовсім необов’язково, щоб предмети інтер’єру були дорогими й новими. Завершити їх оформлення може допомогти декоратор - фахівець, який спеціалізується на декоруванні різних поверхонь та предметів. Кожен декоратор може будь-яку, на перший погляд, непривабливу річ перетворити на неповторну деталь інтер’єру.
Декорування - це набір технік, художніх прийомів, за допомогою яких можна підсилити виразні властивості виробу, тобто прикрашання виробу з використанням образотворчих засобів.
Можна декорувати вироби з деревини, металу, скла, пластику, кераміки та інших конструкційних матеріалів.
Декорування виробів умовно можна розділити на два види - за матеріалом виготовлення декоративного елементу (дерев’яний декор, текстильний декор тощо) та за технікою виконання оздоблення (різьблення, випалювання, карбування, інкрустація, декупаж, батик, печворк тощо).
За способом розміщення елементів декорування може бути формоутво-рюючим, орнаментальним та сюжетним.
Декор може по-різному розміщуватися на площині. Ти вже знаєш, що таке композиція, що таке композиційний центр, і можеш зробити висновок про те, як впливатиме спосіб розміщення декору на загальний вигляд виробу. Існують тотальний, локальний, контрастний, хаотичний способи розміщення декору.
У тотальному способі розміщення декор заповнює всю площину виробу, що декорується (мал. 273).
У контрастному (ритмічному) способі декоративні елементи чергуються з ділянками не оздобленої декором поверхні (мал. 275).
Хаотичний спосіб декору полягає в методі випадкового розміщення елементів оздоблення на виробі (мал. 276).
Зверни увагу! Усі декоративні та композиційні засоби виразності активно проявляють свої властивості в декорі!
За способом послідовності виконання роботи декорування можна виконувати двома способами: наносити декор безпосередньо на конструктивні елементи виробу (мал. 277, а) та окремо, виготовляючи декоративні елементи, які потім кріпити до виробу (мал. 277, б) (накладний декор).
Сьогодні для дизайну предметів інтер’єру сучасна промисловість випускає величезну кількість різних матеріалів та елементів декору.
Розглянемо деякі способи декорування виробів. Окремі з них тобі вже знайомі. Зокрема, декорувати предмети з деревини можна випалювання
м (пірографія, піротипія), мозаїкою (інкрустація, інтарсія, марке-трі) або різьбленням (плоско-рельєфне, рельєфне, прорізне, об’ємне або скульптурне різьблення).
До найпоширеніших видів декорування виробів з металу належать: карбування, інкрустація, тиснення (штампування).
Гуцульські майстри для декорування виробів поряд зі стандартними штампами широко застосовують спеціальні накатки, за допомогою яких на деревину наносять лінії, що складаються з крапок чи паралельних штрихів. Прикладаючи до деревини розпечені штампи-піки, народні художники з простих елементів навчилися складати візерунки, що вражають своєю красою і безпосередністю (мал. 278). Спосіб термічного декорування деревини називається піротипією.
Одним із досить простих видів декорування є нанесення на поверхню малюнка або орнаменту за допомогою трафарету (мал. 279). Для цього використовують лекало або трафарет, який можна виготовити самостійно і за його допомогою наносити оригінальний малюнок на будь-який виріб інтер’єрного призначення.
Декорування виробу із деревних матеріалів можна також проводити шляхом імітації фактури й текстури.
Імітація фактури й текстури - це перенесення якісних візуальних ознак з одного предмета (об’єкта) на інший для створення або досягнення необхідного ефекту (мал. 280). Найчастіше використовується дизайнерами в інтер’єрах для творчих цілей або для здешевлення процесу виготовлення того чи іншого об’єкта (наприклад, нанесення фактури дерева на ПВХ).
Декорування кольорами і відтінками вивчає колористика - наука про колір, його поєднання, про закономірності його використання в різних середовищах життєдіяльності людини. З основами колористики ти вже ознайомлений, тож можеш експериментувати, декоруючи свої вироби.
Декорувати поверхні предметів можна також розписом або аплікацією.
Останнім часом стало дуже популярно декорувати предмети інтер’єру за допомогою декупажу. Цей вид декорування доступний абсолютно всім і, разом з тим, може перетворити звичайний вішак, горщик для вазона або кавовий столик у витвір мистецтва. Це, по суті, декорування за допомогою нанесення картинок, текстур та інших деталей (мал. 281).
Слово decoupage французького походження, означає «вирізати». Отже, техніка декупажу - техніка прикрашання, декорування, оформлення виробів за допомогою вирізаних паперових мотивів. Її винайшли китайські селяни у XII ст., саме вони зробили тонкий барвистий папір і стали прикрашати за його допомогою різні предмети. До Європи цей метод декорування прийшов у XVII-XVIII ст. разом з красивими лаковими китайськими меблями.
Популярним є також патинування - це такий декоративний прийом, синонімом якого є імітація зістареного матеріалу. Робиться це за допомогою нанесення спеціального синтетичного матеріалу (патини), у результаті
чого з’являється ефект окислення, потертості, характерних для антикварних меблів. Патина - характерний розкішний блиск, якого дерево набуває з роками. Її відтворення в домашніх умовах проводиться в кілька етапів і вимагає великих зусиль. Патинування - це процес нанесення на оброблювану поверхню спеціальних складів і морилок. Склади наносяться таким чином, щоб вони потрапили в пори дерева, що відкриваються під час механічної обробки. Важливо домогтися ефекту патини, за якого деревні глибокі пори виглядали б трохи темнішими й контрастнішими, ніж світліші поверхні. Для цього поверхню спочатку фарбують повністю, а потім за допомогою губки або тканини прибирають верхній шар, не чекаючи висихання. У результаті дерево з вигляду стає більш старовинним і благородним (мал. 282).
Сьогодні дедалі частіше інтер’єр декорують текстилем, завдяки його екологічності та безпеці. За допомогою тканин можна створити неповторну атмосферу затишку й комфорту, до того ж такий інтер’єр буде виглядати дуже стильно.
Тканина в елементах декору може бути як однотонною, так і з малюнком. Її можна розписати власноруч і отримати оригінальну чудову річ в єдиному екземплярі. Так з’явилася техніка розпису на тканині - батик (мал. 283).
Сучасний розпис має три популярні варіації виконання: холодний, гарячий, вузликовий батик.
Так, виконуючи холодний батик, тканину слід досить туго натягнути на підрамник. Тканина перед роботою повинна бути добре випрана, адже інакше фарби можуть погано на неї лягати. Також необхідно підготувати малюнок, який буде переноситися на тканину. Його можна зробити самостійно, а за бажання - скористатися вже готовими трафаретами.
Малюнок підкладають під підрамник так, щоб контури його було добре видно крізь тканину. Важливо, щоб малюнок не був сильно притиснутий до тканини, адже в цьому випадку під час нанесення резерву барвник з малюнка може потрапити на тканину. За допомогою спеціальної трубочки резервуюча рідина наноситься вздовж контуру малюнка.
Контур малюнка, що наноситься, обов’язково повинен бути замкнутим. Коли він замкнеться, слід почекати деякий час - контур повинен висохнути. Зазвичай на флаконі з резервуючою рідиною зазначено час її висихання. Після висихання контуру можна приступати безпосередньо до розпису тканини кольоровими фарбами (мал. 284).
Фарби на тканину слід наносити акуратно, намагаючись уникати випадкових бризок і потьоків. Коли всю роботу повністю виконано, настає черга закріплення фарб. Різні фарби можуть закріплюватися по-різному, але найкращим варіантом будуть термозакріплювальні фарби. У цьому випадку роботу достатньо буде пропрасувати з вивороту гарячою праскою (з відпарюванням), щоб фарби «вдрукувались» у тканину. Готовий виріб можна використовувати як картину, вставку тощо.
Багато хто сьогодні обирає «хенд-мейд» - декор, що зроблений власноруч. Для цього використовують безліч підручних матеріалів, поєднання яких у кінцевому підсумку дає оригінальний ефект. За допомогою мішковини та ґудзиків можна створити оригінальний сільський «костюмчик» для глечика під вазон (мал. 285).
Для оздоблення, декорування предметних форм використовують також витинанку, квілінг, оригамі тощо.
Контроль якості і догляд за виробами
У процесі виконання технологічних операцій необхідно обов’язково здійснювати контроль якості виробу - перевіряти відповідність розмірів, геометричної форми, інших ознак виробу тим, що передбачені графічним документом (кресленням). При цьому слід звертати увагу на точність обробки деталей, чистоту виробу, відсутність на ньому дефектів, економність витрат матеріалу. Потрібно здійснити порівняльний аналіз, якщо виріб виготовляється за зразком.
Під час виготовлення виробів предметного середовища на виробництві здійснюються профілактичний, приймальний, комплексний і спеціальний контролі.
Профілактичний контроль має на меті попередження появи браку в процесі виробництва. Приймальний контроль здійснюється з метою виявлення й ізоляції браку. Комплексний контроль вирішує обидва завдання: і профілактики, і приймання. Спеціальний контроль вирішує специфічні завдання, наприклад контроль експлуатації продукції тощо.
Вироби інтер’єрного призначення потребують відповідного догляду. Час, упродовж якого нам будуть служити предмети інтер’єру, насамперед залежить від правильності догляду за ними та заходів, яких вживає людина, щоб зберегти їх у відмінному стані. Предмети не повинні контактувати в приміщенні із сирими або мокрими поверхнями та з іншими шкідливими середовищами. Перепад температур також може негативно вплинути на стан виробів предметного середовища.
Усі деталі виробів предметного середовища, що виготовлені з твердих матеріалів, необхідно своєчасно протирати. Доглядати за такими поверхнями, як правило, можна за допомогою м’яких вологих тканин, поролонових губок або спеціальних меблевих щіток (можна з використанням відповідних мийних засобів). Дзеркало чистять ватою, змоченою у спиртовому розчині. Коли всю поверхню буде очищено, рекомендується протерти куточки ватною паличкою. Після цього потрібно ретельно протерти скло паперовою серветкою. Але зараз у продажу є велика кількість побутової хімії для миття дзеркал, до складу яких входить нашатирний спирт. Такі засоби істотно полегшать догляд за скляними й дзеркальними предметами інтер’єру.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 20 Декорування виробів інтер’єрного призначення
Обладнання та матеріали: вироби, виготовлені на попередніх уроках, малюнки, трафарети, набір стамесок, ніж-різак, копіювальний папір, твердий та м’який олівці, фарби, шліфувальна шкурка.
Послі довні сть виконання роботи
1. Підготуй виріб, виготовлений на попередніх уроках.
2. Визначся зі способом декорування поверхні виробу та добери потрібний матеріал.
3. За потреби підготуй малюнок, трафарет для нанесення орнаменту.
4. Підготуй поверхню виробу до декорування. Виконай декорування.
У Китаї витинанки наклеювали на вікна. Це були вирізані з паперу зображення богів, духів, героїв та персонажів народних легенд (мал. 286). Існувало вірування, що такі зображення оберігають будинок від злих духів і ворогів.
У монастирях з паперу вперше почали складати незвичайні фігурки-оригамі. Вони символізували різних богів. В особливих паперових коробочках приносили в храми дари (мал. 287).
Черниці в монастирях використовували рвані шматочки бібельдруку (особливо тонкий непрозорий папір) та гусяче пір’я, щоб прикрасити релігійні догмати та картини. Саме використання гусячого пір’я породило термін quilling (квілінг) (мал. 288). Сьогодні це ще одна нова техніка, що додає інтер’єру вишуканості. Ніби філігранне паперове мереживо, графічний малюнок поєднується з колірною варіативністю.
На дозвіллі
Розглянь контурну карту України: які з областей на яких істот схожі? Домалюй потрібні деталі до фігур, зафіксованих уявою. Намагайся при цьому максимально зберегти контури областей, якщо це можливо.
Колективний проект: театралізований ігродизайн.
Виберіть фігури «істот-областей» за власним бажанням. Оздобте їх українським національним декором за зразком опішнянських народних майстрів, М. Приймаченко, І. Приходька та ін. Створіть з них композицію. Придумайте назву і літературний сюжет до композиції з фігурами-облас-тями. Театралізуйте самобутню сюжетну композицію. Подаруйте саморобку учням початкових класів.
Декор, декорування, декупаж,патинування,батик, витинанка.
Батик - техніка розпису по тканині за допомогою воску та барвників.
Декупаж (від франц. decouper- вирізати з паперу) - декоративна техніка по тканині, склу, дереву (та інших поверхнях), що полягає у вирізуванні візерунків із різних матеріалів та наклеюванні їх на поверхню, що декорується.
Патинування - виділення текстури деревини з використанням спеціальних складів.
Hand made - сталий вислів в англійській мові, що в перекладі означає «ручна робота».
1. Які види декору тобі відомі?
2. У чому полягає імітація текстури?
3. Для чого проводять патинування?
4. Як правильно доглядати за виробами інтер’єрного призначення?
ДОДАТКИ
Додаток 1
Орієнтовні зразки практичної діяльності
Додаток 2
Професіограма дизайнера
Особливості праці дизайнера (художника-конструктора) - це, перш за все, здатність поєднувати мовленнєво-творчий, образотворчий, предметно-перетворювальний види діяльності. З другого боку, джерелом розвитку національного дизайну є декоративно-ужиткове мистецтво. Тому художник-конструктор - це ще й етнодизайнер. З урахуванням нових відкриттів і особливостей національної форми та декору етнодизайнер художньо проектує нові форми довкілля, ціннісні для матеріально-художнього середовища тієї чи іншої культури.
Дизайнер на виробництві працює у взаємодоповненні з інженером-кон-структором, узгоджуючи художньо-естетичну характеристику форми виробничого зразка з його утилітарною функцією. Завдяки їхній співпраці утворився напрям художньо-технічного проектування, який має назву ергономічний дизайн - новітній напрям творчої проектної діяльності, спрямований на перетворення функціонально необхідного предметного середовища в естетично досконале.
Умови проектно-художньої творчості дизайнера. Дизайнер працює в дизайн-бюро державних і приватних установ. Виконує не тільки державні, а й приватні замовлення. Має кабінет з різноманітним художньо-технічним обладнанням, необхідним для проектної діяльності. Творчість дизайнера і одноосібна, і колективна. Професія дизайнера пов’язана з активізацією візуального сприймання сенсорної інформації як «худож-ника-глядача», аудіального сприймання вербальної інформації як «мис-лителя-слухача», кінестетичного сприймання структурної (речовинної) інформації як «майстра-діяча»
Підготовка дизайнера до фахової діяльності. Необхідне навчання в художніх студіях і школах мистецького спрямування. Навчання в технічних навчальних закладах для оволодіння промисловим дизайном; у навчальних закладах, що готують фахівців для легкої промисловості (дизайн костюма); у вищих мистецьких навчальних закладах (дизайн інтер’єрів); у навчальних закладах, пов’язаних з біоресурсами, природокористуванням (ландшафтний дизайн); у навчальних закладах академічного профілю (графічний дизайн, зокрема веб-дизайн). Вищі педагогічні навчальні заклади також можуть готувати майбутніх учителів педагогічного дизайну в загальноосвітній школі.
1. Перевір рівень розвитку власного практичного інтелекту.
Профіль практичної обдарованості (практичного інтелекту) - це синтез суміжних здібностей: натуралістичної, просторової, тілесно-кінестетичної.
Розглянь зображення: яка із поданих здібностей властива тобі (жодна, одна, дві, три). Порівняй рівень розвитку практичної обдарованості: власної і своїх друзів.
2. Перевір рівень розвитку профілю естетичної обдарованості.
Перевір наявність здібностей до художнього проектування і конструювання. Розглянь зображення: хто це чи що це?
а) квіти й метелик;
б) дівчина.
Засоби художнього конструювання Основні принципи дизайну
Золотий перетин
3 правила композиції/ Золотий перетин, правило паспарту
Уроки графічного дизайну\ Значення геометричних фігур \ лого\
Художнє (дизайнерське) конструювання як метод проектування предметного середовища передбачає висунення нової ідеї, розробку та втілення її в гармонійному. стилістично виразному оформленні предмета. Кожному з нас варто оволодіти загальними поняттями про художнє конструювання, щоб будувати своє життя за законами краси. Тому важливо не тільки знати теоретичні принципи дизайну, а й уміти виготовляти вироби, облаштовувати предметне середовище за його законами.
На чому ґрунтується дизайнерське проектування? В основі художньо-конструкторської діяльності лежить композиція.
Види композиції, засоби і прийоми
Композиція - складання, об’єднання та гармонійне поєднання частин у єдине ціле і загальне. Композиція в образотворчому мистецтві, архітектурі та дизайні - це розташування предметів, фігур, колірних плям за певними законами. Саме композиція надає творові цілісність, підпорядковує його елементи один одному, «тримає» простір, організує його. Композицією називають і сам твір, тобто кінцевий результат діяльності художника.
У художньому конструюванні існують три види композиції: фронтальна, об’ємна, глибинно-просторова.
Будь-яка композиція створюється за допомогою певних засобів та прийомів. Усі вони відіграють важливу роль у розробці конструктивних ідей та посиленні пластичної й емоційної виразності композиції виробу.
Пригадай.
Що таке дизайн?
Які особливості українського національного дизайну? У чому полягає робота дизайнера?
ВИДИ КОМПОЗИЦІЇ
Фронтальна - композиція, розташована в одній площині.
Об'ємна - тривимірна (має довжину, ширину, висоту), сприймається з усіх сторін.
Глибинно-просторова - композиція, що передає глибину простору.
Симетрія | Асиметрія |
Рівномірне розміщення елементів ГІО осі, що ділить простір на рівні частини. У симетричній композиції розташування елементів відносно осі має бути однакове. | Нерівномірне розміщення елементів при збереженні загальної рівноваги. В асиметричній композиції розташування об’єктів може бути найрізноманітнішим. |
 |  |
Статика | Динаміка |
Створює враження нерухомості, рівноваги. спокою. Щоб передати статику в композиції, використовують вертикальні й горизонтальні лінії. | Композиція, яка створює враження руху і внутрішньої динаміки. Щоб передати їх у композиції, використовують діагоналі. |
 |  |
Ритм | Метр |
Рівномірне чергування елементів у відповідній послідовності: повторення, що змінюється. Елемен ти композиції завжди розташовуються в певному ритмі (упорядкованому або хаотичному). | Метр передбачає повторення без змін, коли розміри елементів і розміри відстані між ними однакові. |
 | |
 |
Засоби виразності композиції: контрасти, нюанси та пропорції.
Контраст - протиставлення в композиції, переважно у співвідношенні протилежних пар (за кольором, фактурою, формою, розміром та і 11.).
Який вид контрасту зображений на малюнку?
Нюанс - тонка різниця, ледь помітний перехід. Розрізняють нюанси за формою, розміром, кольором, фактурою тощо. На малюнку зображений нюанс за кольором (кольори з однієї колірної гами) і за формою (використовується кругла і округла форми).
Найбільш вдало контрасти та нюанси проявляються у фактурах, протиставлені один одному: дзеркало на тлі матової стіни, гладка оббивка дивана у поєднанні з хутряним покривалом, візерунок на однотонному тлі, використання більш насиченого кольору в малій кількості.
Пропорції - гармонійне співвідношення частин форми між собою і з цілим. Від вдало знайденого співвідношення конструктивних частин виробу значною мірою залежить його композиційна цілісність.
Чому людському оку приємні певні пропорції? У чому секрет досконалості шедеврів архітектури? Це питання досліджували римський архітектор Вітрувій, художники доби Відродження Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер та багато інших. Було з'ясовано, що існує багато різних математичних співвідношень, покладених в основу пропорцій неперевершених пам'яток мистецтва. Одне з них - золотий перетин.
Золотий перетин - такий пропорційний поділ відрізка на нерівні частини, при якому цілий відрізок так відноситься до більшого відрізка, як більший відрізок відноситься до меншого; або іншими словами: менший відрізок так відноситься до більшого, як більший до цілого: а : Ь = Ь : сабо с:Ь = Ь:а.
Кольори та їх поєднання
Іноді ми сприймаємо предмет як кольорову пляму, а вже потім як об'єм. Кожен із нас має прихильність до певних кольорів, улюблену кольорову гаму. Однак у більшості людей сприйняття кольорів подібне, оскільки кольори мають об’єктивні якості; їх потрібно знати для створення гармонійного предметного середовища.
Колір у композиції
Колір — це властивість тіл викликати те чи інше зорове відчуття відповідно до спектрального складу відбитого або випромінюваного ними світла.
Кольори є хроматичні й ахроматичні.
Ахроматичний - безколірний (від грецьк. а - заперечення і хрсор« - колір). Це білий, сірий і чорний кольори.
Ахроматичні кольори
Вони характеризуються лише світлого«), яка визначається кількістю відбитого від поверхні світла. Найменшу світлоту має чорний, а найбільшу - білий колір. Між найяскравішими - білими і найтемнішими - чорними поверхнями є безліч відтінків сірого кольору: світло-сірі, темно-сірі.
Зміна кольору за світлотою
Хроматичні кольори - це ті кольори і їх відтінки, які ми розрізняємо в спектрі (червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий).
Хроматичні кольори
Кольори умовно поділяють на теплі (червоний, жовтогарячий, жовтий) і холодні (блакитний, синій, фіолетовий), а також на легкі та важкі.
Легкі кольори - прозорі, холодні, світлі, асоціюються з небом та простором.
Важкі кольори - темні, насичені, густі, до таких відносять: чорний, темно-сірий, фіолетовий, темно-червоний.
Кожний колір має кількісно вимірювані фізичні характеристики (спектральний склад, яскравість).
Яскравість. Однаково насичені відтінки, що належать до одного й того ж кольору спектра, можуть відрізнятися один від одного ступенем яскравості. Будь-який колір при максимальному зниженні яскравості стає чорним. Зверни увагу, що яскравість, як і інші кольорові характеристики реального забарвлення об'єкта, залежать від суб’єктивних причин, зумовлених психологією сприйняття. Так, наприклад, синій колір у сусідстві з жовтим здається яскравішим.
Насиченість. Два відтінки одного тону можуть розрізнятися ступенем насиченості. Наприклад, при зменшенні насиченості синій колір наближається до сірого.
Ясність (світлота). Ступінь близькості кольору до білого називають ясністю (або аппиютою).
Кольоровий тон. Будь-який хроматичний колір може бути віднесений до певного спектрального кольору. Відтінки, що мають одне й те саме положення у спектрі (але розрізняються, приміром, насиченістю і яскравістю), належать до одного й того ж тону. При зміні тону, наприклад, синього кольору в зеленому напрямку спектра він змінюється на блакитний, у зворотному - на фіолетовий.
Локальний колір - це колір, який не зазнав змін під впливом світла. Локальним кольором часто користуються в декоративно-прикладному мистецтві. Це чистий колір, а не відтінок якого-небудь кольору.
Змішування кольорів
У дизайні широко використовують змішування локальних (чистих) кольорів. Основні чинники змішування кольорів сформульовані у вигляді трьох законів.
1-й закон: для кожного хроматичного кольору можна знайти інший хроматичний колір, який у результаті змішування в певній пропорції з першим дає ахроматичний колір (сірий). Така пара хроматичних кольорів називається додатковими кольорами. Наприклад: до червоних кольорів такими кольорами будуть блакитно-зелені; до помаранчевих - блакитні; до жовтих - сипі; до зелених - пурпурові; до жовто-зелених - фіолетові.
2- й закон: змішування двох не додаткових кольорів різних хроматичних кольорових тонів завжди дає новий тон, який лежить у кольоровому колі між кольоровими тонами змішуваних кольорів. Наприклад: змішуючи червоний і жовтий кольори отримаємо оранжевий колір, змішуючи червоний і синій - фіолетовий або пурпуровий. З другого закону випливає, що із будь-яких трьох кольорів (наприклад, червоний, зелений, синій) розміщених на кольоровому крузі приблизно на однаковій відстані один від одного, можна одержати, змішуючи у визначених пропорціях, усі можливі кольорові тони.
3- й закон: результат змішування залежить від змішуваних кольорів, а не від спектрального складу світлових потоків, які викликають ці кольори. Завжди можна замінити спектральний оранжевий сумішшю червоного з жовтим і колір суміші від цього не зміниться.
У дизайні інтер’єру враховують особливості психофізіологічною сплину кольору на людину. Раціональне використання кольору сприяє кращій організації праці та відпочинку людини, зменшує втомлюваність, знижує травматизм, підвищує працездатність.
Червоний колір - збуджує, додає енергії. Стимулює роботу мозку, м’язову напругу, підвищує тиск крові та ритм дихання. Сильно впливає на настрій людей.
Жовтогарячий - яскравий, викликає радість, може і заспокоювати, і подразнювати. Сприяє покращенню травлення, прискоренню руху крові.
Жовтий - стимулює зір, мозок, створює веселий настрій, заспокоює нервове збудження.
Зелений - колір природи, спокою, свіжості, рівноваги. Заспокоює нервову систему, сприяє зниженню тиску крові, гармонізує життєву енергію.
Блакитний — створює відчуття легкості, свіжості. Виливає так само, як і зелений колір, полегшує хворобливий стан.
Йоганнес Іттен (1888-1967) - швейцарський художник, викладач «Баухауза» (Вищої школи будівництва, Німеччина) - пов'язував ставлення до кольорів із психічним станом людини. На основі вивчення того, яким кольорам віддають перевагу його учні, він навіть зміг передбачити їхні майбутні професії. Книга Іттена «Мистецтво кольору» і сьогодні е настільною для художників, дизайнерів, стилістів - усіх, чия діяльність пов'язана з використанням різних колірних поєднань.
Фіолетовий - має позитивний вплив на серце і легені. Колір задуми.
Пригадайте, які чинники визначають форму предмета. Які конструкційні матеріали використовують для виготовлення виробів інтер'єрного призначення?
Коричневий - створює враження тепла, спокійний настрій, упевненість.
Сірий - холодний, діловий, навіює апатію та смуток.
Білий - легкий, холодний, благородний. Символ чистоти.
Чорний - у великій кількості важкий, різко знижує настрій; у невеликій кількості - красивий, гарно поєднується із яскравими кольорами.
У кожного з нас є свій улюблений колір. Але не завжди варто цим керуватися в доборі та поєднанні кольорів. Адже саме гармонізація кольорів визначає красу виробу. Тому в процесі художнього конструювання слід користуватися відповідними закономірностями в гармонізації кольорів. Не варто змішувати червоний і зелений, синій і оранжевий, фіолетовий і жовтий кольори. Проте поєднання цих пар кольорів створює найбільшу колірну контрастність, посилює взаємну яскравість, яка надає композиції динамічності.
Знаючи об’єктивні закономірності сприйняття кольорів, закони та принципи композиції, можна створити цілісний довершений виріб, а загалом - гармонійне предметне середовище.
Основні принципи дизайну
Для того, щоб створені тобою вироби були естетично досконалі, приваблювали своєю формою і вишуканістю, відповідали стилеві інтер’єру, ознайомимося з найважливішими принципами дизайну. Якщо порушується один із принципів - порушується гармонія (узгодженість частин зображення, форм, ліній і колірних плям). Існують такі принципи дизайну: відповідність змісту, цілісність, єдність змісту та форми.
1. Принцип відповідності змісту: зовнішній вигляд виробу, його форма, колір, вибір матеріалу залежать від його функціонального призначення (декоративне, ужиткове чи декоративно-ужиткове).
До декоративних виробів належать ті, які виконують роль прикрас та оздобленая: настінні панно, декоративні тарілки тощо.
До ужиткових належать вироби, призначені для виконання певної роботи і головними ознаками яких є зручність у використанні. Таких виробів багато навколо нас: ножиці, голка, різак та інші.
Якщо ужиткові вироби мають оздоблення, то вважається, що вони за призначенням декоративно-ужиткові. Предметами декоративно-ужиткового мистецтва можуть бути меблі, одяг, посуд, іграшки, прикраси тощо; за технікою виконання - різьблення, ткацтво, вишивка, розпис; за матеріалом - дерево, кераміка, текстиль, камінь, лоза, метали, пластмаси, скло, порцеляна, папір та ін. Настрій інтер'єру створюють деталі: килими, фіранки, картини і фото в цікавих рамках, статуетки, світильники, декоративні подушки, годинник, ляльки - кожна річ має бути ексклюзивною (неповторною), мати своє обличчя.
Названі характеристики будь-якого предмета інтер’єру насамперед повинні відповідати його змісту. Під змістом предмета розуміють сукупність ознак, які визначають, виокремлюють його серед інших.
2. Принцип цілісності: об'єднання елементів, частин в єдине ціле. Завдяки дотриманню цього закону об’єкт сприймається як неподільна цілісність, а не як сума розрізнених частин. Тобто головними ознаками цілісності є неподільність, взаємозв'язок і узгодженість усіх елементів композиції. Цілісний твір це закінчений твір, у ньому не хочеться нічого додати чи прибрати. Взаємозв’язок і узгодженість забезпечуються тоді, коли основній формі (основному кольору)
відповідають частини й елементи композиції, коли деталі предмета подібні й подібність поєднує їх. Якщо предмет складається з кількох частин, то кожна з них повинна мати ознаки цілого. Принцип цілісності композиції є дотриманим, якщо, охоплюючи поглядом зображення, сприймаєш його як єдине ціле, й воно не розпадається на окремі частини. На малюнках це чітко видно: у першому — композиція цілісна, закінчена; у другому - подрібнена, елементи розрізнені.
3. Принцип єдності форми і змісту - найбільш складніший і відповідальний у художньому конструюванні виробів предметного середовища. Під формою предмета розуміють взаємне розташування контурів предмета, а також точок на лінії. Форму має будь-який предмет: об’ємний чи плоский, природний чи штучний. Коли людина цілеспрямовано створює форму, йдеться про дизайн-форму. З розвитком науки, техніки, мистецтва, появою нових матеріалів і конструкцій, зміною соціально-економічних і побутових умов відбуваються зміни форм і зразків інтер'єр ного призначення. Провідну роль відіграє зміст. Він зумовлює трансформацію форми. Але й форма впливає на вміст: вона може сприяти розвитку або гальмувати його. Отже, принцип єдності змісту та форми визначає залежність форми від змісту.
Форма залежить також від стилю інтер'єру, який диктує свої правила утворення форми та особливості оздоблення. Форми предметів, що використовуються в сучасних стилях інтер’єру, прості й лаконічні, мають свою особливу естетику та чітко виражений зміст. Отже, тільки за умови єдності форми і змісту виробу предметного середовища можна говорити про його образність.
Основні правила дизайну
Дизайнери в процесі створення гармонійного предметного середовища, незалежно від його призначення, керуються такими основними правилами дизайну: функціональність; естетичність; економічність.
Функціональність. Проектуючи будь-який виріб, насамперед треба враховувати, які функції він буде виконувати в предметному середовищі, а також те, наскільки форма виробу за своїми характеристиками та стильовим спрямуванням відповідає іншим елементам цього середовища.
Таким чином, функціональність - це зручність, раціональність, відповідність призначенню та досконалість, які досягаються мінімальними засобами.
Функціональний зміст виробу передбачає виконання вимог:
• повне вирішення суто ужиткових завдань, коли форма стає не тільки зручною, комфортною, а й максимально корисною для людини, тобто раціональною;
• ефективна, конструктивна розробка форми, досягнення її міцності за максимально високого рівня технологічного виконання й точності розрахунку конструкцій;
• ергономічність - це сукупність властивостей, які характеризують пристосованість конструкції виробу до взаємодії з людиною (користувачем) з урахуванням її фізіологічних особливостей.
Естетичність. Сучасний інтер'єр приміщення повинен не тільки відповідати своїм функціям, а й бути естетичним, викликати позитивне сприйняття, естетичне задоволення.
Естетика приміщення - це чуттєве сприйняття образу, яке формується завдяки гармонізації матеріалів, кольорів, форм, ритму та пропорцій і передбачає відповідність обраного стилю призначенню приміщення. Відповідно до стилю добираються декор і аксесуари. Не слід забувати, що перенасиченість предметного середовища елементами декору може призвести до протилежного ефекту.
Зовнішній вигляд виробу, його естетичні якості досить часто пов'язують із декоративним оформленням. Але будь-які додаткові художні прикраси збільшують його вартість. До того ж, в історії дизайну відомо багато прикладів, коли за химерним декором та нарочитими формами предмета важко було зрозуміти його конструкцію та функціональне призначення.
Вирішення естетичних завдань можливе й без декорування, а за рахунок досконалої форми виробу, краси його конструкції в цілому та окремих частин і деталей.
Економічність. Не менш важливим аспектом дизайнерських розробок є економічний, який передбачає доцільність, економію матеріальних і фінансових витрат, часу па створення виробу (за принципом «мінімум витрат - максимум ефекту»-).
Економія матеріальних ресурсів дає змог)«’ з тієї самої кількості сировини й матеріалів виготовляти більше продукції без додаткових витрат суспільної праці, підвищувати ефективність виробництва в цілому на кожному підприємстві. Серед джерел та шляхів економії матеріальних ресурсів найбільшої уваги заслуговують комплексна переробка сировини та використання вторинних матеріальних ресурсів.
Чи буде задовольняти наші естетичні потреби виріб, досконалий тільки функціонально та технологічно?
Практична робота
СТВОРЕННЯ ЕСКІЗУ МОДЕЛІ ВИРОБУ
ЗА ДОПОМОГОЮ ЗАСОБІВ ХУДОЖНЬОГО КОНСТРУЮВАННЯ
Матеріали та інструменти: підручник, зошит, комп’ютер, олівці, фарби, пензлики.
Послідовність виконання роботи
1. Організуй своє робоче місце.
2. Обери об’єкт дизайну предметного середовища (ваза, підставка під квіткові вазони, поличка, рамка тощо).
3. Користуючись інформаційними джерелами, ознайомся зі зразками виробу.
4. Охарактеризуй виріб за призначенням, конструкційним матеріалом, декоративністю.
5. Визнач ознаки композиції (симетрія чи асиметрія, ритм чи метр, динамічність чи статичність, контраст чи нюанс).
6. Зміни симетрію па асиметрію або спробуй застосувати повтори, контраст чи, навпаки, нюанс.
7. Зарисуй виріб, застосовуючи основні принципи дизайну.
8. Проведи оцінювання власної роботи.
9. Прибери робоче місце.
10. Роботу виконуй, дотримуючись правил безпечної праці.
Запитання та завдання для повторення
1. Що таке композиція?
2. Які є види композиції в дизайні предметного середовища?
3. Охарактеризуй поняття симетрія, асиметрія, ритм, контраст, нюанс, пропорції як найбільш характерні композиційні закономірності.
4. Яка роль кольору в композиції та його психофізіологічний вплив па людину?
5. Які ти знаєш основні принципи та правила дизайну?
6. Знайди відповідність між виробом та його функціональним призначенням:
7. Склади контрастну композицію із геометричних фігур па поєднання більших і менших об’ємів, кольорових чи тонових протилежних характеристик (біле чорне, червоне - жовте, жовте - зелене). Геометричні фігури можуть бути одного типу: лише трикутники, лише кола чи прямокутники і т. д., або різних типів. Вони можуть бути введені в композицію для виявлення контрасту.
8. Виконай вправи з використання композиційних закономірностей.
1) Статика і динаміка. За допомогою 4 5 геометричних фігур створи: а) статичну композицію; б) динамічну композицію.
2) Симетрія і асиметрія. За допомогою геометричних фігур створи: а) симетричну композицію; б) асиметричну композицію.
3) Ритм. За допомогою геометричних фігур передай ритм у композиції.
4) Контраст. Із геометричних фігур створи композицію і передай: а) колірний контраст; б) контраст фактур.
Творче завдання
Використовуючи вивчені тобою композиційні закономірності, створи композицію з фоторамок для оформлення інтер’єру.
Етнодизайн. Особливості українського національного дизайну
1. Національні види дизайну яких країн ти знаєш?
2. Якими видами художньої творчості представлена національна символіка Української держави?
3. Як ти розумієш висловлювання «Без верби й калини нема України»?
Етнічний стиль завойовує дедалі більшу популярність. Причинами популярності етнодизайну є його неповторне різноманіття, природність, свобода, яскравість.
На малюнку 232 подано зразки українського етнічного дизайну та декоративно-ужиткового мистецтва. Які його види тут представлено?
У дизайні інтер’єру цей стиль проявляється у використанні матеріалів, кольорів, елементів етноатрибутики, що надає всьому інтер’єру яскраво вираженого національного характеру, завдяки збереженню у творах етнодизайну своєрідності національної форми та декору. Так, у східних стилях у декорі часто використовують бамбук, в африканському - хутро диких звірів або його імітацію, скандинавський декор вирізняється простотою форм меблів, переважно з натуральної деревини.
Справжнім українським інтер’єром можна назвати той, що несе в собі етнічні національні мотиви сільських будинків - це, насамперед, природні обтічні форми, використання масивних дерев’яних меблів та великої кількості елементів декору. Український національний стиль виявляється у специфічних форм вікон, дверей, печі, ікон тощо.
Характерними ознаками українського національного стилю є використання в інтер’єрі вишивки, кераміки, ікон, дерев’яних виробів та виробів із природних матеріалів, різноманітних оберегів тощо. Килими, виготовлені вручну, рушники й серветки з ручною вишивкою, вишиванки,
вироби з дерева та кераміки, декоративні подушки, усілякі обереги, закриваючи стіни, створюють єдиний простір краси, тепла й затишку української оселі.
Внутрішнє планування традиційної української оселі характеризувалося повсюдною типологічною єдністю (мал. 233, а). Так, українська піч завжди займала внутрішній кут хати з одного боку від вхідних дверей і була обернена своїм отвором до фасадної стіни (входової, передньої), у якій були вікна.
По діагоналі від печі влаштовували парадний кут (покуть, червоний кут, святий вугол, божній кут), де розміщували ікони, прикрашені тканими або вишитими рушниками (божниками), обтикані цілющим зіллям та квітами; перед ними вішали лампадку.
Сьогодні перспективними є зразки художнього проектування сучасної української садиби.
Розглянь зображення сучасної садиби (мал. 234). Що тут можна зарахувати до українського етнодизайну?
Серед інших творів українських народних промислів, здатних прикрасити будь-який сучасний інтер’єр, варто назвати різьблені дерев’яні ложки, сопілки, народні іграшки, розписані глечики й тарілки, плетені кошики, українські національні ляльки-мотанки (мал. 235).
Етнічний дизайн властивий також дитячим іграшкам українських майстрів, які посідають гідне місце в інтер’єрі внутрішнього середовища (мал. 236).
Сьогодні в заміському будинку чи у звичайній міській квартирі дедалі частіше можна спостерігати елементи декору інтер’єру в українському стилі. Це різного роду аксесуари, талісмани, обереги тощо.
Здавна кожна господиня мала оберіг, що захищав її родину від нещасть, дарував достаток, злагоду та здоров’я. Так, досить часто в сучасних будинках можна побачити «мішечок достатку», що висить у помешканні й наповнює сімейну «чашу» багатством і достатком. Символом достатку є кукурудза, горох або квасоля, що є на оберезі. На такому мішечку обов’язково розміщують різнотрав’я, що означає довголіття, червоний перець - гарячу любов та насіння - сімейне щастя (мал. 237).
Отже, людина існує в складних взаємостосунках зі світом, що її оточує, у тому числі зі світом речей, механізмів, предметів внутрішнього середовища приміщень. Усе це повинно становити гармонійне ціле - саме цей висновок покладено в основу сучасного дизайну.
• У місті Коломиї Івано-Франківської області є музей «Писанка» (мал. 238, а). У колекції музею понад 6000 писанок з різних регіонів України та країн світу. За результатами акції «Сім чудес України» музей опинився на восьмому місці за кількістю голосів інтернет-користувачів та на сімнадцятому - за голосами експертів. У Канаді в місті Вегревіль є найбільший у світі пам’ятник писанці, створений на честь перших переселенців Канади - українців з Івано-Франківської області (мал. 238, б).
• Пройти на козацьку Січ можна було тільки з «дизайнерським паролем» - індивідуальною дерев’яною ложкою, виготовленою довіреним майстром (мал. 239).
• На півночі Німеччини, на півострові Рюген, є історичний музей, у якому зберігаються артефакти етнічного дизайну, що нагадують українські експонати. Набери в Інтернеті фразу «слов’яно-германські племена, острів Рюген», і ти дізнаєшся багато нової і цікавої інформації про українську та німецьку матеріально-художні культури.
На дозвіллі
Розглянь контурну карту України: які з областей схожі на квітки, а які - на листки? Намалюй жовті овали в центрах «областей-квіток». Познач прожилки на «областях-листках». Утвори кольорову композицію «Україноцвіття» за аналогом райдуги. Розмісти «букет україноцвіття» у «вазі Чорного моря».
Колективний проект: панно або серветка «Україноцвіття».
У яких художніх техніках обробки матеріалів можна виготовити проект «Україноцвіття»? Створіть композицію «Україноцвіття» в улюблених художніх техніках оброблення матеріалів.
Етнодизайн, етноатрибутика, покуть, оберіг.
Етнічний дизайн - художнє формоутворення із сучасних матеріалів сучасними інструментами, але з використанням традиційного національного або регіонального декору.
Оберіг - найдавніший амулет щастя й гаразду, чарівний предмет, що призначений для захисту свого власника. Також вважають, що він може принести удачу, попередити про небезпеку, поліпшити стан здоров'я. Через це обереги зажили неабиякої популярності ще з давніх-давен.
Покуть - куток в українській селянській хаті, розміщений по діагоналі від печі, де сходяться краями дві лави, та місце біля нього.
1. Які особливості стилю українського етнодизайну ти запам’ятав?
2. Які матеріали використовуються в українському етнодизайні?
3. У чому полягає різниця між етнодизайном і декоративно-ужитковим мистецтвом?
Основні принципи дизайну
1. Предметне середовище удосконалюють інженери і дизайнери. Чим відрізняється проектна творчість дизайнера від проектної творчості інженера-конструктора?
2. Як ви розумієте вираз «краса врятує світ»?
Основні поняття дизайну: естетичність, функціональність, економічність
Дизайнери в процесі створення гармонійного предметного середовища, незалежно від його призначення, керуються такими основними поняттями дизайну: естетичність, функціональність, економічність.
Естетичність виробу — це чуттєве сприйняття образу, яке формується тільки за умови гармонійного поєднання матеріалів, кольорів, форм, ритму та пропорцій.
Зовнішній вигляд виробу, його естетичні якості досить часто пов’язують з його декоративним оформленням. Але будь-які додаткові художні прикраси збільшують його вартість. До того ж, в історії дизайну відомо багато прикладів, коли за надмірним декором та підкресленими формами предмета важко було зрозуміти його конструкцію та функціональне призначення. Щоб уникнути цього, естетичність досягається формою виробу, його конструкцією в цілому та окремих його частин і деталей.
Функціональність виробу визначає відповідність його своєму призначенню.
При визначенні показників економічності виробів розглядаються основні витрати на розробку, виготовлення й експлуатацію виробів.
Розрахунки економічності пошукового макета, моделі або виробничого зразка дизайнери здійснюють на основі собівартості проекту та витрат часу на серійне виготовлення виробу.
Принципи дизайну: відповідність змісту, цілісність, єдність змісту та форми
Принципи дизайну — це основні правила та закономірності, що є підґрунтям для утворення гармонійної, довершеної форми предмета. До них належать відповідність змісту, цілісність, єдність змісту і форми.
Під змістом предмета розуміють сукупність ознак, які визначають, виділяють його з-поміж інших. У змісті виробу важливу роль відіграє призначення виробу. За призначенням вироби поділяють на декоративні (мал. 4.1а), ужиткові, або утилітарні, прикладні, (мал. 4.16) та декоративно-ужиткові (мал. 4.1е).
Цілісність — це якісний показник художнього твору, що об’єднує елементи, частини в єдине ціле.
Цілісності форми можна досягти шляхом відбору таких фізичних і геометричних характеристик частин композиції, за яких вона сприйматиметься як єдиний організм. Головними ознаками
цілісності є неподільність, взаємозв'язок і узгодженість усіх елементів композиції (мал. 4.2). Неподільність композиції полягає в тому, що, прибравши елемент або його частину, ми руйнуємо гармонію, єдність, через що виникає відчуття незавершеності твору.
Єдність змісту та форми. Провідну роль відіграє зміст, саме він зумовлює зміни форми. Але й форма впливає на зміст: вона може сприяти розвитку або гальмувати його. Будь-який предмет має форму: об’ємну чи плоску, природну або штучно створену. Коли людина цілеспрямовано створює форму, говорять про дизайн-форму. Принцип єдності змісту та форми визначає залежність форми від змісту, а саме від функціональності (мал. 4.3а), стилю інтер’єру (мал. 4.36) та матеріалу (мал. 4.3в).
Дизайн предметного середовища
Ми живемо в предметному середовищі, яке сприймаємо чуттєво: дотиком, запахом, смаком, зором і слухом.
Предметне середовище — це сукупність природних або штучно створених і декоративно оздоблених форм, що перебувають у безперервній взаємодії з людиною. Предметне середовище гармонізується засобами дизайну.
Ви вже знаєте, що дизайн — це сучасне поняття, яке широко вживається в усіх сферах життя. Слово «дизайн» зазвичай пов’язують із багатьма речами, які нас оточують, і переважно це красиві, привабливі речі із сучасними формами та кольором.
Сьогодні існує два різні види дизайну:
• дизайн — як засіб покращення якостей промислових виробів, підвищення економічної
ефективності виробництва й оптимізації зв’язків між виробництвом та використанням його продуктів (такий дизайн часто називають класичним);
• дизайн — як загальне (чи тотальне) проектування предметного середовища, що оточує людину.
Дизайн є невід’ємною складовою процесу проектування, методом компонування предметних елементів та зв’язків у системах «людина — середовище» для отримання позитивних техніко-естетичних (споживацьких) властивостей об’єкта, що проектується.
Професія дизайнера сьогодні стала популярною. Дизайнер — це фахівець, який відповідає за функціональний і естетичний рівень предметів та компонентів, створюючи певне середовище. Щоб вироби були естетично досконалі, приваблювали нас своєю формою й вишуканістю, дизайнер має докласти чимало зусиль для того, щоб вони були красивими. Дизайнери творчо співпрацюють з інженерами, конструкторами, ученими, технологами, економістами, лікарями, щоб мати цілісне уявлення про майбутній виріб. Метою дизайнерської діяльності є естетична організація предметного середовища.
Кожен із нас може бути дизайнером у своєму колі. Для цього необхідно володіти загальними поняттями про художнє конструювання, уміти будувати своє життя за законами краси. Проте важливо не тільки знати основні принципи дизайну, а й уміти виготовляти об’єкти праці за законами дизайну.
Сфера життєдіяльності людини включає окремі предметні середовища. Кожне з предметних середовищ удосконалюється певним видом дизайну, а види дизайну обирають художники-конструктори, для яких характерний той чи інший простір уяви.
Універсальним засобом художньої виразності в художній діяльності є пластика.
Пластика — будова матеріального тіла: природного (у т. ч. людського) або штучного, яке доступне безпосередньому живому спогляданню.
Завдяки пластиці у формі предмета виявляються його змістові якості: могутність дуба в масивності його стовбура; динаміка лані в конфігурації її стрімкої, обтічної форми і рухах; втілення функції людського витвору в його наочному образі (глиняному глеку, костюмі, автомобілі, споруді).
Практична робота
Виконання графічного проекту за уявою: «Вир»
Послідовність виконання роботи:
1. Розглянути подані зображення та визначити, що в них є спільного (мал. 4.4).
2. Не відриваючи руки від аркуша, утворити хаотичні лінії «вихор» і «хвиля» (мал. 4.5).
3. Пробудити художню уяву: відшукати й позначити образи у випадкових перетинах ліній (наприклад, катер, птах, риби, черепаха, тощо) (мал. 4.6).
4. Пробудити фантазію: виконати пошукові начерки асоціативного ряду майбутніх конструкцій.
5. Написати коротку анотацію до своєї дизайнерської пропозиції: указати назву, призначення конструкції; зазначити її функціональні, економічні й естетичні характеристики.
Ключові слова: предметне середовище, дизайн і його види, принципи й функції дизайну, засоби художньої виразності, пластика.
Контрольні запитання
:. Назвіть предметні середовища та відповідні їм види дизайну.
2. Що таке предметне середовище і які його види ви знаєте?
3. Як формулюється поняття «дизайн»?
4. Назвіть найважливіші принципи художнього проектування нових виробів. Працюємо в парах
Реклама «Ми для мами і для тата творим професійні свята»
Відшукайте назви і дати професійних свят. Класифікуйте свята за такими напрямами професійної діяльності: «людина — природа», «людина — техніка», «людина — людина», «людина — художні образи», «людина — знакові системи». Розподіліть ролі графічного дизайнера і дизайнера костюмів. Завдання графічному дизайнеру: розробити проект емблеми (логотипу) одного з напрямів професійної діяльності.
Завдання дизайнеру костюмів: розробити проект костюма для фахівців одного з напрямів.
Бажано обом дизайнерам обрати один і той самий напрям професійної діяльності для проектування емблеми (логотипа) і костюма.
Працюємо творчо й самостійно
Виконайте таку графічну трансформацію: намалюйте фігуру краплі, краплю перетворіть на золоту рибку, а рибку — на сукню русалки. Щоб виготовити макет сукні для русалки, розмістіть фігуру рибки на складеному навпіл аркуші (головою до лінії згину). Домалюйте лінії в напрямку до лінії згину. Виріжте. Приміряйте на картонному силуеті.
Спробуйте «оживити» малюнками письмові й друковані літери. Додаванням ліній і симетричним вирізуванням малюнка перетворіть їх на оригінальні макети одягу.
Види декоративно-ужиткового мистецтва
Людина намагається прикрасити своє оточення. Вона оздоблює візерунками предмети побуту, житло, середовище, у якому живе. Оздоблювання предметів належить до окремого виду мистецтва, так званого декоративного. Отже, декоративно-ужиткове мистецтво - це вид образотворчого мистецтва, твори якого поєднують художні та практичні якості. Слово ужиткове означає, що речі мають практичне використання. Слово декоративний походить від латинського dekorare - прикрашати.
Декоративне мистецтво виникло ще в кам’яний вік, коли люди дуже примітивно створювали форми предметів побуту й узори. Першим прикрасам вони надавали магічного значення.
Декоративне мистецтво краще розвинулося там, де були для цього відповідні умови, а саме де був потрібний матеріал: глина, дерево, камінь.
Відповідно до матеріалів і технології їхньої обробки розвинулися різні види декоративно-ужиткового мистецтва: ткацтво і килимарство, народний костюм і вишивка, кераміка, різьблення по дереву, карбування (отримання рельєфного зображення на тонких металевих листах шляхом калатання за допомогою спеціальних інструментів), лозоплетіння, художнє скло, писан-карство і декоративний розпис.
Удосконалюючи методи створення своїх виробів, ремісники в давнину намагалися виготовляти товари якнайпривабливішими, зручними в користуванні, надійними і довговічними. Над тим, що колись робила одна людина, у сучасному суспільстві працюють люди різних професій: технологи, конструктори, робітники, дизайнери.
Слово дизайн з англійської перекладається як проект, малюнок. Завдання дизайнера - спроектувати, створити привабливий зовнішній вигляд предмета, але щоб при цьому він не втратив своєї зручності, практичності. Дизайнер має стежити за тенденціями моди і передбачати, що покупцеві може більше сподобатися, враховувати різні смаки. Тобто мета роботи дизайнера - надати товару такого зовнішнього вигляду, щоб із багатьох схожих ми вибрали саме цей.
У той час як дизайнери створюють образ великої промислової партії товарів, майстри декоративно-ужиткового мистецтва виготовляють унікальні, неповторні речі, що часто існують в одному екземплярі і тому так високо цінуються.
Проте і дизайнери, і майстри декоративно-ужиткового мистецтва створюють і прикрашають навколо нас предметне середовище, у якому ми працюємо, відпочиваємо, живемо.
1.У чому відмінність між творами декоративно-ужиткового мистецтва і дизайну?
2. Над якими предметами, що є навколо вас, працювали дизайнери? У чому ви відчуваєте їхній вплив?
3. Чи є спробою дизайнерського проектування ремонт у квартирі? А як вважають однокласники?
Створіть ескіз-проект предмета побуту. Це може бути настільна лампа,
посуд, рамка тощо. Свій задум ви можете втілити в життя, якщо добре
продумаєте, з яких матеріалів його втілити.
Інструменти та матеріали: аркуш паперу, акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, фломастери, кольорові олівці.
План роботи:
• Спробуйте уявити й на аркуші паперу намалювати один і той самий об’єкт по-різному: різний зовнішній вигляд, різні пропорції.
• 3 таких ескізів-начерків оберіть той, який, на ваш погляд, найбільш вдалий, і вже на іншому аркуші зробіть його збільшене зображення.
• У збільшеному зображенні спробуйте продумати і детально зобразити різні частини предмета побуту, при цьому звертаючи особливу увагу на те, чи зручно буде користуватися таким предметом.
Разом з батьками створіть дизайнерську рамку для сімейного фото.
ЕТАПИ СТВОРЕННЯ ДИЗАЙНЕРСЬКОЇ РАМКИ
1. Щоб зробити дизайнерську рамку для фото, треба вирізати з картону рамку тієї товщини, яка вам потрібна. Внутрішній отвір має бути трішечки вужчим, ніж зображення, яке ми помістимо в раму. Колір рамки мусить пасувати до обраного зображення. Адже неправильно, якщо рамка буде занадто яскрава і привертатиме основну увагу, відволікаючи від самого фото.
2. На картонну основу ми можемо наклеїти мереживо, можемо обплести її нитками, можемо навіть зробити аплікацію з різноманітних клаптиків тканини.
3. Наприкінці один або більше куточків нашої рамки можна прикрасити декоративною деталлю, яка стане акцентом дизайнерської композиції.
Для цієї мети підійдуть найрізноманітніші деталі: стрічечки, ґудзики, намистинки, природні матеріали на зразок засушених листочків, пір’їнок, ягід або мушель чи морських камінців.
Предметне середовище. З історії дизайну
1. Коли ручні знаряддя праці замінили машини? Яким тілесним органом досягається майстерність у праці?
2. Поміркуй і скажи, яке пізнання світу притаманне дизайнеру: наукове, естетичне чи тілесне.
3. Завдяки якому виду творчості змінюються самі матеріали і знаряддя їх обробки? Обери потрібну назву: художня, наукова, технічна, проектна творчість.
4. Пригадай, у чому полягає сутність проектування із застосуванням методу біоніки.
Упродовж усієї історії розвитку культури людина прагнула прикрасити своє життя, зробити гарними і зручними всі предмети, які її оточують: житло, меблі, посуд, одяг, засоби виробництва тощо.
Дизайн зародився за часів розвитку матеріальної культури й перебуває в постійному розквіті завдяки своїм двом функціям: утилітарній (практичній) та естетичній. Предмети, що оточують нас, не лише наділені естетичними цінностями, але й виконують практичне завдання. Людина завжди надавала великого значення таким якостям предмета, як форма, основний колір та оздоблювальні елементи. Праця й мистецтво первісної людини були нероздільними, являючи собою єдиний життєвий процес. Прикраси для неї мали глибокий практичний зміст - вони були так само утилітарними, як власне предмет, і різниці між красою й корисністю не було.
Тому людина прагнула поєднати красу і корисність у своїх виробах. Уся робота була рукотворною, усі предмети, вироби, що її оточували, були результатом копіткої тривалої праці.
Археологічні знахідки на місцях перебування первісних людей засвідчують, що наші предки вміло добирали окремі частини деревини, каменю, кісток для виготовлення різноманітних знарядь праці, рибальства, зброї для полювання та самозахисту. Вироби первісної людини за формою, розмірами, вагою сприяли точності, силі та темпу її трудових дій. Оскільки такий відбір відбувався згідно з особистими фізичними даними та вподобаннями, то ті речі на той час відповідали функціонально, ергономічно та естетично своєму призначенню. Згодом, надаючи кожному предмету своєрідного, символічного значення в життєдіяльності людини, прадавні майстри починають прикрашати їх відповідними візерунками, знаками та символами. Тобто на підсвідомому рівні наші предки створювали вироби як дизайнери.
Дизайном на сучасному етапі розвитку суспільства називають художнє конструювання та оформлення речей. Переважно це знаряддя праці, інтер’єри, промислова продукція, одяг тощо.
Первинне проектування найнеобхідніших засобів життєдіяльності з природних матеріалів позначають поняттям протодизайн.
Природні форми з їх пластичною досконалістю, текстура й фактура природних матеріалів стали джерелом розвитку протодизайну (мал. 205).
Тобі вже відомо, що одним з найталановитіших науковців-художників епохи Відродження, що започаткував біоніку, був Леонардо да Вінчі. Дослідження явищ природи, тіла людини, рослин, птахів надихнули його на створення технічних пристроїв, знарядь праці, військової техніки, що випередили час на століття. До них належать кресленики та схеми літальних апаратів, підводного човна, водних лиж та багато іншого (мал. 206).
Еволюція форми в різних виробах проходила по-різному. У деяких за конкретний час форма змінювалася дуже часто, в інших - упродовж тривалого часу була сталою. До останніх, зокрема, належать предмети по-
буту. Здебільшого свою зовнішню форму різноманітні вироби змінювали під впливом розвитку науки й техніки.
Зовнішня форма вдосконалювалася завдяки проектній творчості промислових дизайнерів та інженерів-конструкторів. Розглянемо це на прикладі ножиць для різання листового металу, картону, пластмас. Існуючі аналоги ножиць створив інженер-конструктор (мал. 207).
А цей асоціативний ряд ножиць створив дизайнер-дослідник А.С. Си-монік (мал. 208).
Будь-який виріб має свою історію, і для нього характерна еволюція не тільки зовнішньої форми, але й технічних характеристик. Ти можеш побачити це на прикладі розвитку годинника (мал. 209).
У середині XX ст. у професійному лексиконі для означення формоутворення в умовах індустріального виробництва використовувалось поняття «індустріальний дизайн». Цим поняттям підкреслювався нерозривний зв’язок дизайну з індустріальним виробництвом. І сьогодні промислові дизайнери проектують екстер’єри підприємств, інтер’єри цехів, зон відпочинку тощо. Згодом дизайн увійшов практично в усі галузі діяльності людини, став основною рушійною силою естетизації предметного середовища. Багато тогочасних часописів із питань техніки під час розгляду питання про дизайн давали уточнення - індустріальний дизайн. Але поволі цей термін з розвитком проектно-художньої діяльності в галузі індустріального формоутворення почали називати одним словом - «дизайн».
У 1957 р. було створено Міжнародну раду індустріального дизайну, яка сприяла розвитку дизайну в усьому світі. Членом цієї організації є і Україна. На генеральній асамблеї цієї Ради, яка відбулася в 1969 р. у Лондоні, визначено формулювання дизайну.
Сучасний дизайн має на меті перетворення предметного середовища людини відповідно до нових потреб. Крім художнього конструювання промислових виробів і покращення умов побуту, дизайн вирішує завдання психологічного комфорту людини (мал. 210).
Дизайнери, зокрема, враховують і потреби дітей в іграшках. Напрям діяльності, яким забезпечується творення ігрового середовища, має назву ігровий дизайн. Коли з’явилися перші трактори, ігродизайнери розробили для дітей іграшку-трансформер «кінь-трактор» (мал. 211). Ця розбірна іграшка зберігається в м. Києві в Державному музеї іграшки МОН України. Шляхом складання тих самих деталей іграшку можна «перетворювати» і на коня, і на трактор. Її можна виготовити самому, скориставшись поданими зображеннями.
Інтер’єр є логічним відображенням внутрішнього світовідчуття власника будинку, своєрідним «дзеркалом душі». Саме тому вибір стилю оформлення інтер’єру є справою важливою та відповідальною. Для кожної людини оселя - це те основне місце, де можна відпочити душею, набратися сил, де мріють, творять, приймають гостей.
Замислися на хвилинку: який він, твій майбутній будинок? Можливо, прийшов час внести до нього щось нове. Неважливо, буде цей дизайн придуманий професіоналом чи ти самотужки візьмешся до справи, але головне, щоб твій будинок не лише був красивий, а й відповідав усім тенденціям сучасної моди.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 14 Виконання вправ на формоутворення Обладнання та матеріали: креслярське приладдя, робочий зошит. Послі довні сть виконання роботи
1. Ознайомся із формоутвореннями майбутнього виробу (мал. 212).
2. Запропонуй асоціативний ряд біонічних форм зразків.
3. Продумай свої варіанти формоутворення та зобрази їх ескізно.
4. Наміть предметне середовище, у якому буде знаходитися твій виріб.
5. Запропонуй конструкційний матеріал для виготовлення виробу та виготов його (мал. 213).
• Розвиток дизайну інтер’єрів формувався під впливом культур і звичаїв, клімату та наявних матеріалів, наукових винаходів і торгівлі, подій в економіці, політиці й соціальному житті.
Найбільш повно оснащення інтер’єрів спостерігаємо в культурі Давнього Єгипту. Багато предметів дійшли до нашого часу завдяки кліматичним умовам, а також особливостям віровподобань давніх єгиптян. Уже в стародавній період єгипетської культури були відпрацьовані основні форми стола, табурета, стільця й сундука. Давні греки додали до розробки цих основних єгипетських типів власне прагнення до простоти й особливої розробленості форми. Класичні грецькі ордери й орнаменти були пізніше запозичені римлянами, а потім поширились по всьому цивілізованому світу. Технічна майстерність давніх римлян відзначилася у винаході арки й купола. Принцип арки позначився на характері інтер’єру та меблів сьогодення.
Меблі почали декорувати багатим тривимірним різьбленням, стіни -роз’єднувати на окремі панелі, прикрашаючи їх фресками. В оздобленні підлоги використовували давньоримську традицію мармурової мозаїки. Італія стала центром текстильної індустрії, і неймовірні шовки, орнаментовані декором, заснованим на персидських і китайських мотивах, почали використовувати для вкривал та драпірування.
• Найдавнішим ученням про внутрішню красу людини та красу предметного довкілля є китайське вчення «фен-шуй», що в перекладі з китайської означає «вітро-вода». Фен-шуй - це все красиве і гармонійне, що є в предметному довкіллі.
На дозвіллі
Відшукай в Інтернеті інформацію про фен-шуй у дизайні середовища (сайт allofremont.com.ua/geomantika або ін.).
Колективний проект: реклама-діорама «Фен-шуй у дизайні середовища».
Створіть рекламу для відшуканих вами зразків оформлення середовищ. Використайте короткий текст, зображення і макети-саморобки або розробіть комп’ютерну презентацію.
Дизайн, пластичні мистецтва, принципи та функції дизайну, біонічні форми.
Ергономічний, прикм. до ергономічність - сукупність властивостей, які характеризують пристосованість конструкції товару до взаємодії зі споживачем (користувачем) з урахуванням фізико-біологічних особливостей людини.
Промисловий дизайн - художнє формоутворення технічних конструкцій для їх подальшого технологічного тиражування; просторове мистецтво художнього проектування технічних конструкцій і промислових виробів; промислово-художня діяльність, у якій поєднуються науково обґрунтована інженерна практика і дизайнерські пропозиції художників-конструкторів у сфері індустріального виробництва.
Протодизайн - первинне проектування найнеобхідніших засобів життєдіяльності із природних матеріалів.
Трансформер - предмет, що змінює свою форму, трансформується, перевтілюється.
Фен-шуй - китайська наука жити в гармонії з оточуючим предметним середовищем. Фен-шуй зорієнтований на використання позитивної енергії природи та нейтралізацію негативної, щоб поліпшити здоров'я, благополуччя людини та взаємодію з довкіллям.
1. Які біонічні форми ти знаєш? Назви технічні конструкції та їх природні аналоги.
2. Яких фахівців біодизайну ти можеш назвати?
3. Із чого починався протодизайн?
Поняття про стиль. Тенденції розвитку сучасного дизайну
1. Як ти розумієш поняття: стильний одяг, стильний інтер'єр, стильний автомобіль?
2. Чи можна вважати стилем національні традиції формоутворення й декорування предметного довкілля?
3. Чи зміг би ти відрізнити вікна будинку, виготовлені в українському стилі, від усіх інших форм вікон?
Відомому французькому вченому Ж.-Л. Леклерку де Бюффону належить крилатий вислів: «Стиль - це людина». Ідеться про те, що стиль є проявою людини у слові, у поведінці, в одязі, у сприйнятті навколишнього середовища - скрізь. Це поєднання краси та гармонії. Стиль є тоді, коли є естетична єдність об’єкта.
Кожній епосі властиві свої уявлення про навколишній світ, своє бачення краси та гармонії. Історично сформована сукупність творчих принципів, характеру та особливостей вираження, найбільш суттєвих ознак матеріальної і духовної культури, створюваної суспільством, визначається як стиль певної епохи. Стиль епохи формує свої стилі дизайну інтер’єрів.
Стиль дизайну - це міра художньої виразності предметних форм довкілля, зумовлена часом, етнічними традиціями формоутворення і декорування, сучасними мистецькими напрямами, індивідуальною манерою митця.
Сьогодні практично неможливо уявити житло сучасної людини без оформленого в певному стилі інтер’єру. Стиль інтер’єру - узагальнення певних ознак (як-от обробка, меблювання, декорування тощо), що відповідають різним дизайнерським напрямкам. Оформлення інтер’єру не просто «данина моді», а відображення стилістичних переваг і потреб у комфорті людини.
У наш час існує велика кількість різноманітних стилів дизайну інтер’єру, і це не випадково. Кожна людина прагне створити таку обстановку, яка влаштовує саме її. У цьому інтер’єрі вона почуватиметься комфортно й затишно, у такому житлі може розслабитися або, навпаки, зосередитися для продуктивної роботи.
Існує багато сучасних стилів дизайну. Найпопулярніші серед них - авангард, біодизайн, стиль «ф’южн», футуродизайн, авторський дизайн та ін.
Авангардний дизайн інтер’єру часто створюється за контрастом. Найбільш непоєднувані кольори та форми поєднуються саме в авангарді (мал. 225). Стиль будується з відчуттям ритму, кольору й форми. В інтер’єрі авангардного стилю знаходять застосування практично будь-які матеріали. Однак перевага надається найсучаснішим і передовим для свого часу: новим видам штукатурки, шпалер, лакофарбових матеріалів, ламінованим покриттям тощо.
Меблі можуть бути незвичайної, химерної, цікавої форми, щоб виникало бажання їх розглядати, дивуватися і захоплюватися ними. Можливі, приміром, як варіант, величезні крісла-подушки тощо. Але в меблях, як і в інших предметах дизайну, авангард не має дрібних деталей.
Біодизайн - це не тільки окремий стиль інтер’єру, але й ціла наука, предметом вивчення якої є елементи та образи живої природи, засіб для створення естетичного і психологічного комфорту людини. Це прояв поєднання часточки природи із сучасним інтер’єром, можливість відчути справжню гармонію з навколишнім світом.
Важливою вимогою організації інтер’єрного біодизайну є те, що в такому житлі має бути затишно, свіжо, легко дихати, працювати й відпочивати. Для цього в інтер’єрі доцільно використати горщик із кімнатними рослинами на підвіконні, акваріум (мал. 226).
Сучасним рішенням цього стилю є й так звані зелені стіни - вертикальні поверхні, повністю засаджені квітами або виткими рослинами.
У біодизайні переважають тільки натуральні, екологічні матеріали. Так, наприклад, шпалери повинні легко пропускати повітря, але протистояти проникненню вологи, не містити у своєму складі акрилового або вінілового покриття. Робочі поверхні кухонних столів, підвіконня можуть бути виготовлені з природного каменю, ним також можна облицювати підлогу. Але найбільша перевага для виготовлення предметів інтер’єру в біодизайні надається натуральній деревині, яку за потреби можна обробити екологічно чистими фарбами.
Стиль, у якому поєднується декілька традицій в одному дизайні інтер’єру, називається «ф’южн» (мал. 227).
Починаючи з 90-х років минулого століття, поняття «ф’южн» широко застосовується в музиці, кулінарії, одязі, дизайні інтер’єру. Цей стиль дозволяє розмістити в просторі все, що завгодно, і при цьому створити між різноманітними предметами та архітектурними елементами гармонійні зв’язки. Це вимагає неабиякої дизайнерської майстерності, тонкого смаку та досвіду, оскільки треба зуміти поєднати те, що не поєднується, і зламати загальноприйняті стереотипи.
Ф’южн зобов’язує інтер’єр бути легким і життєрадісним, у ньому не передбачені виразні горизонталі й вертикалі, поділ на зони та чітке функціональне призначення окремих приміщень. Дизайнери вважають, що стилю «ф’южн» підходять м’які, навіть округлі форми, арки, великі вікна. У декорі сміливо можна використовувати японські ширми, африканські маски, яскраві індійські тканини й китайські паперові ліхтарики в поєднанні зі стриманим дизайном м’яких меблів.
«Дизайном майбутнього» називають футуродизайн (мал. 228).
Футуродизайн у сучасному світі відповідає поняттю «інновації», це -дизайн-умоглядність, який створює не так артефакти, як власне майбутнє. Об’єктами пильної уваги футуродизайнерів є одяг, житло, техніка майбутнього.
У науково-фантастичних творах минулого іноді можна знайти опис предметів, що стали реальністю в наші дні. Письменники-фантасти передбачили, наприклад, появу мобільних телефонів, планшетних комп’ютерів і домашніх роботів. Здавалося б, як їм вдавалося спрогнозувати появу чи-пів, нових матеріалів і технологій, із застосуванням яких усе це зроблено?
Природно, звичні нам сьогодні електронні пристрої письменники-фан-тасти описували в деталях зовсім не так, як вони виглядають у підсумку. Але передбачення, які товари будуть затребувані, іноді вражають своєю точністю. Над цим завданням працює цілий напрямок у дизайні.
Футуродизайн створює візуальний образ предметів, які з’являться в майбутньому. Термін походить від англійських слів future - «майбутнє» і design - «дизайн, модель». Буквально він означає «дизайн майбутнього» або «розробка прийдешнього».
Виокремлюються також стилі авторського дизайну (мал. 229). Найчастіше це моделювання простору й освітлення з використанням найнеоб-хідніших предметів інтер’єру, простих геометричних форм і нейтральних кольорів (чорного, сірого) у приміщенні (дизайн-мінімалізму). Найбільше значення в мінімалізмі авторського інтер’єру має правильно спланований простір. Головне, що відрізняє авторський стиль дизайн-мінімалізму від інших стилів, - наявність м’якого, розсіяного освітлення, відчуття простору, мінімум внутрішніх перегородок, велика кількість і площа вікон. Мінімалізм в інтер’єрі характеризується прагненням автора максимально з’єднати житловий простір з навколишнім світом.
У дизайнерів типу «майстри-діячі» авторський стиль більше узгоджується з творами ужиткового мистецтва, призначеними для користування, а в «художників-глядачів» - з декоративними творами для естетичного споглядання. В авторському стилі дизайнерів типу «мислителі-слухачі» більше предметних форм, які стосуються аудіального абстрактного сприймання (музичні інструменти, аудіоапаратура, бібліотека, знаки-символи тощо).
ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5 Аналіз предметів інтер’єру
Обладнання та матеріали: зображення виробів інтер’єрного призначення, робочий зошит.
Послі довні сть виконання роботи
1. Ознайомся із запропонованими вчителем або поданими нижче зображеннями виробів інтер’єрного призначення (мал. 230).
2. Здійсни аналіз застосування конструкційних матеріалів для виготовлення виробів.
3. Визнач приналежність виробу до певного стилю дизайну інтер’єру.
4. Запропонуй можливість використання виробу в певному середовищі.
5. Обери 1-2 зразки виробу та запропонуй ідеї щодо покращення їхнього дизайну.
6. Дані запиши в таблицю.
№ пор. | Назва виробу | Конструкційний матеріал | Стиль дизайну | Середовище застосування |
і | Годинник настінний | Дерево, пластик | Класичний | Вітальня |
2 | ||||
3 |
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 16 Виготовлення настінного годинника
Обладнання та матеріали: заготовки деревини, зрізи деревини, ДВП, ДСП, годинниковий механізм, стрілки, пальчикові батарейки, розмічальний інструмент, свердла, ручний дриль, випалювач.
Послі довні сть виконання роботи
1. За завданням учителя чи технологічною карткою ознайомся з об’єктом практичної діяльності (мал. 231).
2. Добери необхідний конструкційний матеріал.
3. Виконай розмічання деталей на заготовках.
4. Здійсни процес різання заготовок за розміткою із припуском на подальшу обробку.
5. Здійсни контроль якості виконання роботи.
6. Подальші операції виконай на наступному уроці.
Слово «стиль» походить від назви давнього інструмента для письма. Стиль, або стилос, - загострений стрижень з кістки, металу, дерева, яким видряпували текст на золотій дощечці або на бересті.
На дозвіллі
Відшукай в Інтернеті зразки декоративних і сюжетних шрифтів. Напиши на окремих аркушах великі букви, з яких починаються твоє ім’я та прізвище. Розглянь зображення букв з усіх боків. З ким або чим асоціювалися у твоїй уяві великі літери? Використай сюжетний шрифт і перетвори букви на малюнки. Склади з них кольорово-графічну композицію свого імені. Перетвори інші букви алфавіту на малюнки.
Колективний проект: наочний посібник «Абетка дизайнера».
Виготуйте розгортку куба. Відшукайте в Інтернеті «морську абетку»: позначення букв кольоровими прапорцями, рухами за допомогою сигнальних прапорців, азбуки Морзе. Зображення знаків «морської абетки», букви-малюнки, каліграфічно написані і друковані букви перенесіть на всі шість граней куба.
Спільно з друзями виготуйте наочний посібник «Абетка дизайнера» для учнів початкових класів.
Дизайн інтер’єрів, дизайн-стилі XXI ст.: авангард, біодизайн, стиль «ф’южн», футуродизайн, авторський дизайн.
Авангардний дизайн інтер’єру - художнє проектування інтер'єрного стилю з використанням контрастних предметних форм, кольорів і нових композитних матеріалів.
Біодизайн інтер’єру - художнє проектування інтер'єрного стилю з натуральних, екологічно чистих, безвідходних матеріалів: дерева, каменю, глини, квітів, інших рослин, а також з куточками «живої природи»: акваріум, кімнатні тварини і птахи тощо.
Дизайн інтер’єрів - художнє проектування окремих артефактів побутового призначення або відносно замкненого та організованого у функціонально-естетичному плані простору всередині будівлі.
Футуродизайн (від англ. future design - дизайн майбутнього) - дизайн-умоглядність, завдяки якому дизайнер-футурист створює такі артефакти середовища, які відображають інноваційне формоутворення близького чи віддаленого майбутнього.
«Ф’южн» (англ. fusion - злиття) - художнє проектування будь-яких форм та екзотичних артефактів, поєднання в інтер'єрі різних стилів, «поєднання непоєднуваного», але скомпонованого з дотриманням естетичних принципів цілісності та гармонії.
1. У яких видах дизайну які сучасні стилі формоутворення виявляються найчастіше? Використай слова для відповіді: види дизайну-ландшафтно-архітектурний, графічний і веб-дизайн, промисловий, дизайн інтер’єру, дизайн костюма.
2. Як ти сформулюєш сутність поняття «авторський дизайн»? Який авторський дизайн найрозповсюдженіший?
16- 23.05.2022. Тема: Будівельне креслення
Зміст та оформлення будівельних креслеників, масштаби, що застосовуються, та умовні позначення на креслениках у значній мірі залежать від виду будівельних об'єктів, а також від призначення самих графічних документів.
Подивись відеоурок та виконай "План поверху будинку"
02 - 09.05.2022. Тема: Будівельне креслення
Будівельними креслениками називають кресленики з приналежними до них текстовими документами, що містять проеційовані зображення споруди або її частин та інші дані, необхідні для її спорудження, а також для виготовлення будівельних виробів та конструкцій.
Подивись відеоурок та зроби замальовку "Домівка моєї мрії"
11 - 18.04.2022. Тема: Проектування паркової ділянки графічним способом
Дитячі майданчики - неодмінний атрибут будь-якого населеного пункту, кварталу або двору, поняття з новітньої історії, що зараз отримало широке поширення по всьому світу.
Усі ми бачили їх і прекрасно можемо собі уявити дитячий майданчик. Та що там, багато хто провів там чарівні години в іграх з друзями або у своїх уявних світах.
Але що ж такие цей майданчик є? А є він майданчиком, який містить елементи дитячого вуличного ігрового устаткування, призначеного для організації дозвілля дітей. Взагалі за останні 10 років зовнішній вигляд і комплектація дитячих майданчиків сильно змінилася у бік розширення елементів оснащення. Їх можна зустріти і у футуристичній Японії, і в дикій Африці. Проте самі майданчики, як явище, отримали розвиток усього лише на початку минулого століття і з часом розвинулися в сучасні майданчики з масою елементів і призначених для досягнення різних цілей.
Дитячі майданчики підрозділяються на:- майданчики для дітей віком від 3х до 5-6 років;
- майданчики для дітей 6-12 років;
- спортивні майданчики для дітей віком до 16 років.
Комплектація дитячих майданчиків так само може сильно варіюватися залежно від вікової спрямованості, від дизайнерських рішень, чи призначений майданчик для зайняття саме спортом або майданчик покликаний надати дитині умови для усебічного розвитку.
Найчастіше зустрічаються наступні елементи:- гойдалки;
- гойдалки-балансири;
- каруселі;
- гойдалки на пружині;
- пісочниці.
Для зайняття спортом майданчика можуть обладнатися:- сходами-дугою або двома схрещеними сходами-дугами, що по-іншому називаються павуком;
- шведською стінкою з турніком;
- кільцями;
- смугою перешкод (мотузяні парки в міських парках);
- переходами (приміром, дитячий майданчик на Шатиловке).
Міська адміністрація, проводячи реновацію устаткування дитячих майданчиків, встановлює повністю нові дитячі розважальні комплекси, які і формують власне дитячий майданчик.
Як випливає з вищепереліченого, проектування і облаштування дитячого майданчика віднімає багато часу і сил, що, власне, і обумовлює залучення цілих дизайнерських або архітектурних бюро. Останні, зазвичай, притягуються міською адміністрацією для розробки унікального дитячого майданчика, який завжди служить прикрасою міського парку.
Завдяки накопиченому досвіду сьогодні в проектуванні дитячих майданчиків беруть участь різні фахівці: архітектори, дизайнери, інженери, педагоги, теслярі, художники. Нині проектуванням і установкою дитячих майданчиків частенько займаються архітектурні і дизайнерські бюро.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Практичне завдання:
Проектування дитячого майданчика графічним способом
04.04.2022. Тема: Проектування паркової ділянки графічним способом
Скейт-парк - це спеціальний майданчик, призначений для катання на ньому на скейтбордах, роликах, BMX-велосипедах, стрітбордах та самокатах. До сучасних скейт-парків висувають такі вимоги, як ідеально рівна поверхня, наявність різних перешкод та зон для виконання трюків, освітлення, дотримання всіх норм безпеки та висока міцність конструкцій. Найчастіше зводять такі майданчики на вулицях у парках або на прибудинкових територіях.
Практичне завдання:
Проектування паркової ділянки (для активних видів спорту) графічним способом
28.03.2022. Тема: Проектування паркової ділянки графічним способом
Навколишнє середовище дуже впливає на організм людини. Поліпшення його є однією з актуальних проблем сучасної науки і практики. У системі заходів щодо поліпшення навколишнього середовища в місті важливе місце займає створення зелених насаджень. За допомогою зелених насаджень створюються сприятливі мікрокліматичні й санітарно-гігієнічні умови, природне середовище, необхідне для комфортної життєдіяльності людини.
Практичне завдання:
Подивись відеоурок та виконай проектування паркової ділянки графічним способом
07.02.2022. Тема: Розробка графічного зображення проекту
Накреслити контур зображення за заданими розмірами, виконавши поділ кола на рівну кількість частин
31.01.2022. Тема: Графічне зображення предмета
Накреслити контур зображення за заданими розмірами, виконавши поділ кола на рівну кількість частин
27.12.2021. Тема: Мій власний бізнес-план
1.11. 2021. Тема: Технологія виготовлення виробу. Оздоблення
08.11.2021. Тема: Презентація, самооцінка
16.11.2021. Тема: Основи підприємницької діяльності
Тема: Приготування Страв
Тема:Гарячі напої
Тема: БутербродиБутерброди, їх видиЗакусочні бутербродиЗакриті бутербродиСолодкі бутерброди
Цікаві та смачні бутербродиохорона праці та санітарно- гігієнічні вимогиКреативні бутерброди
Олімпіада з технології та креслення!
Тема: Мій власний бізнес-план. Складання бізнес- плану
Конспект, запитання для самонтролю
Немає коментарів:
Дописати коментар